Розділ «6.4. Морально-правова регламентація професійної діяльності соціологів»

Стосовно моральної і правової регламентації професійної діяльності соціолога, то тут соціологія виявилась під тиском ряду проблем, як загальнонаціональних, так і породжених новою роллю, яку соціологія почала відігравати в суспільстві.

До загальнонаціональних проблем, насамперед, варто віднести загальний дефіцит моральної регуляції поведінки людей - стара ціннісно-нормативна система зруйнована, а процес формування нової занадто уповільнився. Стан аномії значною мірою впливає як на загальний морально-психологічний дух членів суспільства (деморалізованість, відсутність впевненості у завтрашньому дні і т. д.), так і на формування моральних регуляторів їх соціально-професійної поведінки в нових умовах.

Зміна соціальних умов призвела до руйнації ряду основ професійної наукової діяльності. Порушений адекватний взаємообмін з суспільством - суспільство не забезпечує вченим навіть мінімального матеріального рівня, необхідного не тільки для роботи, але і для життя.

Цінності науки вступили в суперечність із цінностями виробництва і ринку; в першу чергу, це стосується винагороди: професійне покликання - в науці і гроші - у виробництві і на ринку.

Підвищення попиту на соціологічні опитування викликало великий притік в соціологію людей, що не мають спеціальної систематичної підготовки і незнайомі чи недостатньо знайомі із специфікою морально-професійної регламентації соціологічної роботи.

Один із таких контингентів представлений суспільствознавцями - спеціалістами в галузі істмату та інших суспільних дисциплін, яких в соціологію привела зміна ідеологічної парадигми суспільства. Як правило, ці спеціалісти достатньо добре володіють навиками роботи з літературою, і тому освоєння нової сфери знання в тій частині, де йдеться про теоретичний аналіз чи викладання, не є для них принциповою зміною виду професійної діяльності. Інакше складається, коли життєві обставини і вітальні потреби примушують їх займатися емпіричною соціологією, що вимагає принципово іншого базису знань, пов'язаного з математичною статистикою і проблемою вимірів.

Іншим фактором, стимулюючим притік в соціологію осіб, що не мають професійної підготовки, є гроші, які з'явились на ринку "соціологічних послуг". Гроші привернули до професії соціолога увагу людей, для яких вони є основною (якщо не єдиною) цінністю, - "соціологічних дилерів і брокерів" - посередників, що здатні знайти спонсорів чи відповідні фонди; взяти у них гроші і переадресувати їх спеціалістам. У кращому випадку; в гіршому - посередники - особи, які не мають професійної підготовки, виконують "замовлення" самостійно. При цьому на публічну арену ці посередники (тобто представники соціального інституту торгівлі і маркетингу, з відповідною конфігурацією морально-професійних цінностей), не соромлячись виходять самі, причому під назвою "соціолог".

Самозванці - це основна проблема соціологічної спільноти України. Професійна самоідентифікація в нормальному суспільстві - умова необхідна, але недостатня для визнання індивіда спеціалістом у тій сфері, з якою він себе ідентифікує. Професія передбачає:

1) здобуття відповідної освіти (у вищому освітньому закладі чи в аспірантурі); самоосвіта потребує підтвердження її рівня, в певній формі виражене професійною спільнотою;

2) місце в ієрархічній професійній структурі;

3) наукові публікації як результат діяльності, який може отримати експертну оцінку і відгук з боку колег-професіоналів;

4) найголовніше - прийняття професійних цінностей і підпорядкування професійно-етичній регламентації відповідної діяльності.

Професіоналізм разом із сукупністю спеціальних знань, навичок містить знання і володіння правилами професійної поведінки і взаємин. Етос соціологів, як правило, базується на загальнолюдських моральних цінностях, загальному громадянському законодавстві й етиці наукової діяльності і наукового спілкування.

Проте соціологія (і насамперед її емпірична складова) має свою специфіку, яка ставить додаткові вимоги до моральної регламентації:

o колективний характер праці;

o спадкоємність (наступність) і порівнюваність результатів;

o конфіденційність проблем дослідження;

o ділові стосунки (із замовниками);

o соціально-політична і громадянська значимість результатів.