Розділ «6.3. Проблема професіоналізму соціолога в умовах соціальних трансформацій в Україні»

Прикладна етика


Українська соціологія доперебудовного періоду


Стосовно змін, що сталися у соціологічній спільноті України, то варто відзначити, що до трансформацій соціальної системи вітчизняна соціологія засвідчувала наявність у ній сталих формальних і неформальних атрибутів соціального інституту.

1. Хоча в рамках системи вищої освіти соціології приділялось недостатньо уваги - вищі навчальні заклади не випускали спеціалістів по соціології, проте існувала можливість спеціалізації по прикладній соціології в аспірантурі на базі університетів, наукових лабораторій, відділень наукових інститутів.

2. Соціологія як суспільна дисципліна знаходилась під жорстким контролем партійно-чиновницьких інстанцій. Приписана методологія - історичний матеріалізм - істотно обмежувала професійну автономію і примушувала вчених-соціологів до декларованих запевнень, що всі результати досліджень, викладені нижче, базуються на визначених методологічних принципах історичного матеріалізму. Проте подвійна мораль, що згадується, як правило, в негативному контексті, у даному випадку сприяла формуванню іншої - неформальної структури соціології, що відображала загальноприйняті принципи діяльності наукового співтовариства.

3. Література, що виходила в 1960-ті роки, значною мірою відображала сучасні досягнення світової соціології. Регулярно проводились з'їзди, конференції, семінари, що сприяли широкому науковому спілкуванню, яке значно більше відповідало канонам наукової професії, ніж ідеологічної роботи.

4. Структура і внутрішня ієрархія спільноти вчених-соціологів у значно більшій мірі визначалась науковим авторитетом, здібностями і внеском у науку, ніж ідеологічними заслугами.

Таким чином, можна говорити, що на певному відрізку історичного часу, а саме, 1960-ті - 1980-ті роки, існували дві конфігурації професійно-моральних норм соціологічної науки: 1) ідеологічна і 2) науково-професійна. Звичайно, в ситуаціях їх зіткнення ідеологічна парадигма володіла більшою вагою і обумовлювала деформації наукової структури. Але частіше ідеології було байдужим внутрішнє професійне життя; тому певна міра автономії дозволяла соціології розвиватись за канонами наукового співтовариства.

Варто відзначити ще одну професійну особливість "доперебудовної" соціології. Сфера діяльності соціології була сконцентрована на наукових дослідженнях. Незважаючи на те, що єдиною спеціальністю, яка формально фіксувалась в офіційних дипломах, була "прикладна соціологія", в соціальній практиці її прикладний характер мало для кого мав практичний інтерес. Навіть достатньо масовий прикладний напрям - заводська соціологія, що мала широке представництво в соціологічній асоціації, - використовував соціологічну спільноту для розширення можливостей вдосконалення методичного апарату і поглиблення наукового аналізу отриманих результатів, займаючись переважно дослідною, а не практичною діяльністю.


Соціологія в умовах українських суспільних трансформацій



В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прикладна етика» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6.3. Проблема професіоналізму соціолога в умовах соціальних трансформацій в Україні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. Теоретичні та соціокультурні передумови виникнення прикладної етики

  • Розділ 2. Біоетика

  • 2.2. Предмет та основні принципи біоетики

  • 2.3. Дилеми біоетики: аборт, евтаназія, трансплантологія

  • Евтаназія

  • Трансплантологія

  • Моральні проблеми трансплантології

  • Розділ 3. Екологічна етика

  • 3.4. Основні напрями та принципи екологічної етики

  • 3.5. Сучасні екологічні рухи та громадські організації: етико-правовий аспект

  • 3.6. Відкриті питання екологічної етики: цінності "внутрішні" та "зовнішні"

  • 3.7. Відповідальність як підґрунтя екологічної етики

  • Розділ 4. Економічна етика

  • 4.2. Економічна етика як теорія фактичної економічної поведінки

  • 4.3. Економічна етика як нормативна теорія господарства

  • 4.4. Соціальна відповідальність суб'єктів господарства

  • Розділ 5. Політична етика

  • Розділ 6. Етика соціолога

  • 6.2. Етика соціолога у світлі ціннісних вимог до наукової діяльності

  • 6.3. Проблема професіоналізму соціолога в умовах соціальних трансформацій в Україні
  • 6.4. Морально-правова регламентація професійної діяльності соціологів

  • Розділ 7. Етика юриста

  • 7.3. Моральні якості судді

  • 7.4. Моральні якості прокурора

  • 7.5. Моральні якості адвоката

  • 7.6. Поняття фрустрації. Проблема професійних деформацій