Крім традиційних професій, що вимагають через свою специфіку особливого морального регулювання на рівні фахових моральних кодексів, у сучасному світі у зв'язку з відкриттям новітніх інформаційних технологій, досягненнями науково-технічного прогресу, особливостями соціального розвитку та функціонуванням соціальних інститутів з'являється цілий ряд професій, у яких визріває внутрішня потреба в певних, пройнятих моральним змістом правилах. До таких відносимо й професію соціолога.
Це такі професійні сфери, в яких сам процес праці ґрунтується на високій мірі узгодженості дій її учасників, загострюючи потребу в солідарній поведінці. Приділяється особлива увага моральним якостям працівників тих професій, які пов'язані з правом розпоряджатися життям людей, значними матеріальними цінностями, деяких професій із сфери послуг, транспорту, управління, охорони здоров'я, виховання. Тут йдеться не про фактичний рівень моральності, а про повинність, яка, залишившись нереалізованою, може якимось чином перешкодити виконанню професійних функцій.
Трудова діяльність людей цих професій, більш ніж інших не піддається попередній регламентації, не вміщається в рамках службових інструкцій, технологічних шаблонів. Вона по своїй суті є творчою. Особливості праці цих професійних груп істотно ускладнюють моральні стосунки і до них додається новий елемент: взаємодія з людьми - об'єктами їх діяльності. Оскільки їх діяльність означає вторгнення у внутрішній світ людини, то моральна відповідальність набуває тут вирішального значення.
Моральнісна культура особистості
Ключовою ланкою професійної етики є моральнісна культура, якій відводиться особливе місце в структурі внутрішнього світу людини. Це пов'язано з її активним, діяльним характером. Така спрямованість чітко вирізняється як притаманна саме даному типу духовної культури.
Моральнісну культуру особистості можна визначити як сукупність суспільно визнаних моральних норм, принципів і ідеалів, а також способів їх втілення в моральнісних аспектах діяльності людей. До змісту моральнісної культури входить ряд взаємопов'язаних компонентів, які умовно можна об'єднати в такі три групи.
По-перше, це об'єктивні моральні цінності - настанови, норми, орієнтації, які дозволяють оцінити об'єктивну відповідність чи невідповідність вчинків людей інтересам розвитку суспільства.
По-друге, це суб'єктивні моральні цінності, тобто моральні ідеали, принципи, норми і правила суспільства, етичні теорії, а також буденна моральна свідомість.
По-третє, це багатоманітна сфера моральних аспектів діяльності людей.
Всі ці групи принципово важливі для характеристики рівня моральної культури суспільства і особи.
Відповідальність особи
Конкретність професійної етики
6.2. Етика соціолога у світлі ціннісних вимог до наукової діяльності
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прикладна етика» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. Етика соціолога“ на сторінці 7. Приємного читання.