• за кожним показником знаходиться максимальне значення і заноситься в стовпчик умовного еталонного підприємства (т + 1);
• вихідні дані матриці стандартизуються у співвідношенні відповідного показника еталонного підприємства за формулою:
де Хі —стандартизовані показники стану і-го підприємства; А „— значення /-го показника у у-го підприємства; шах А. - значення /-го показника у еталонного підприємства; - для кожного підприємства, фінансовий стан якого аналізується, значення його рейтингової оцінки визначається за формулою:
де Р — рейтингова оцінка 3-го підприємства;
Хц...Х - стандартизовані показники ^го підприємства; - підприємства впорядковуються в порядку зменшення рейтингової оцінки.
Найвищий рейтинг має підприємство з мінімальними значеннями порівняльної оцінки.
Розглянута методика рейтингової оцінки має наступні переваги: базується на комплексному багатомірному підході до оцінки фінансової діяльності підприємства; здійснюється на основі даних публічної фінансової звітності підприємства; враховує досягнення всіх конкурентів; здійснюється з врахуванням математичних моделей.
Огляд вищенаведених методик дає підстави стверджувати про існування таких недоліків при використанні наведених діагностичних підходів:
діагностику ідентичних об'єктів, процесів, явищ дослідники пропонують здійснювати з допомогою відмінних методик, що спричиняє неспіввимірність і незіставність результатів досліджень;
одні й ті самі індикатори в різних методиках запропоновано розраховувати за різними формулами, використовуючи різне інформаційне забезпечення, що спотворює сприйняття ідентичних -
різноманітність методик для оцінювання аналогічних об'єктів сприяє маніпулюванню підходами з метою досягнення особистих цілей суб'єктів оцінювання (свідоме поліпшення чи погіршення реальної ситуації);
окремі інтегральні методики містять показники, отримання значень яких потребує використанім експертній методів, проведення соціологічних досліджень, що зумовлює високий рівень суб'єктивності оцінювання.
Отже, спектр методичних підходів до інтегральної оцінки досить широкий. Однак, деякі методики (кластерний, бальний аналіз) на наш погляд, не забезпечують адекватної комплексної оцінки фінансово-майнового стану підприємства. Ґрунтовнішими є метод порівняльної рейтингової оцінки та метод рейтингового фінансового аналізу. Порівняльна рейтингова оцінка націлена на порівняння результатів діяльності досліджуваного підприємства з еталоном (найкращим підприємством у вибірці). Суттєвим недоліком такого підходу є нехтування коригуванням окремих показників на вагові коефіцієнти, які б відображали ступінь їх впливу на кінцевий результат. Рейтинговий фінансовий аналіз, навпаки, враховує міру впливу показників, однак нехтує порівнянням у просторі, тобто з рештою підприємств галузі чи регіону. Тому є актуальним удосконалення даних методів проведення інтегральної оцінки фінансово-майнового стану підприємств.
Етапи здійснення інтегральної оцінки фінансово-майнового стану підприємства
Для проведення інтегральної оцінки фінансово-майнового стану підприємства сукупність показників фінансово-господарського стану підприємства доцільно поділити на дві групи: нормативні та тенденційні (рис. 14.2). Під норма/пивними показниками слід розуміти такі показники, для яких встановлено рекомендовані значення. Під тенденційними показниками фінансово-майнового стану підприємства слід розуміти такі показники, для яких не встановлено загальноприйнятих значень та які оцінюються бажаним вектором спрямування (збільшення або ж зменшення).
Рис. 14.2. Показники фінансово-майнового стану підприємства
Інтегральну оцінку фінансово-майнового стану підприємства слід проводити в два етапи:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інтегральна оцінка фінансово-майнового стану підприємства“ на сторінці 2. Приємного читання.
