Наявність згаданих вище стадій є важливим підґрунтям організування системи нормування.
Нормування — це процес обчислення тієї частини оборотних активів (запасів та витрат), яка потрібна підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції ти розрахунків.
Основним завданням нормування є розроблення на кожному підприємстві економічно обґрунтованих норм та нормативів власних оборотних активів, які забезпечують прискорення обігу та найбільш ефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів.
При розрахунку нормативу власних оборотних активів необхідно виходити з виробничого напряму підприємства, планів виробництва та реалізації продукції, її собівартості, норм витрат і запасів товарно-матеріальних цінностей, що передбачені у планах виробництва та матеріально-технічного постачання, умов розрахунків із заготівельниками та постачальниками, а також забезпечення прискорення обігу активів.
Норма — це відносна або .мінімальна величина оборотних активів, що обчислена у встановленому порядку за кожним їх видам, яка необхідна для розрахунку нормативу.
За окремими видами оборотних активів вона розраховується в абсолютних величинах (гривнях, копійках), за іншими -у відносних величинах (днях, відсотках). Розроблені норми діють упродовж декількох років і переглядаються при зміні технології виробництва, номенклатури продукції, що випускається, умов матеріально-технічного постачання та ін.
Норматив - це мінімальний розмір власних оборотних активів у грошовому виразі, необхідний підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків.
Особливістю в обчисленні нормативів оборотних активів є те, що за окремими їх видами (наприклад, незавершеному виробництві) нормативи встановлюються в обсязі повної потреби підприємства в них, а за іншими (сировиною та основними матеріалами, пальним, запасними частинами, тарою, допоміжними та іншими матеріалами) - у розмірі мінімальної потреби. Це пов'язано з тим. що витрати незавершеного виробництва не відшкодовуються виручкою від реалізації продукції запланованого року, а включаються до собівартості продукції наступних періодів. Запаси ж сировини, основних матеріалів, пального та інших товарно-матеріальних цінностей споживаються та відшкодовуються систематично, тому на них підприємства виділяють кошти в обсязі мінімальних запасів, що дає змогу забезпечувати безперервний процес виробництва.
Розрахунку норм І нормативів власних оборотних активів на підприємствах мас приділятись особлива увага. Від того, наскільки економічно обґрунтовано розраховані нормативи та норми, залежить ефективність використання оборотних активів, прискорення їх обігу та фінансовий стан підприємства.
Нормування оборотних активів може здійснюватися трьома методами: методом прямого рахунку, аналітичним методом та методом коефіцієнтів.
Метод прямого рахунку полягає в тому, що спочатку визначаються відповідно до діючого порядку норми та нормативи за окремими елементами оборотних активів, а потім - сукупний норматив.
При аналітичному методі не проводиться розрахунок нормативу за окремими елементами оборотних активів, а сукупний норматив на запланований рік обчислюється відповідно до діючого норматив} в поточному році, скоригованого на зміну обсягу виробництва (обсягу товарної продукції) і пришвидшення обороту оборотних засобів у запланованому році.
При коефіцієнтному методі розрахунок нормативу власних оборотних засобів на запланований рік здійснюється згідно з нормативом, що діяв у попередньому році, та розміру змін відповідних запасів і затрату запланованому році.
Використання того чи іншого методу розрахунку нормативу власних оборотних активів залежить від часу функціонування та рівня економіки підприємств. При створенні підприємств, а також в умовах їх функціонування найдоцільніше для розрахунку нормативів власних оборотних активів застосовувати метод прямого рахунку. Серед перелічених метод прямого розрахунку є найбільш трудомістким, хоча і найточнішим, крім того він дозволяє визначити причини зміни нормативів.
Застосування методу прямого розрахунку передбачає дотримання такої послідовності: нормування оборотних засобів у виробничих запасах, незавершеному виробництві, готовій продукції і витратах майбутніх періодів.
Потреба підприємства в оборотних засобах для визначення виробничих запасів з урахуванням нормативу (нм) визначається за формулою:
де П (- середньоденна потреба в певному виді матеріальних ресурсів, грн; н - норма запасу цих видів матеріальних ресурсів, дні.
Середньоденна потреба у сировині, матеріалах і напівфабрикатах визначається діленням вартості їх річної (квартальної) витрати в запланованому році на 360 (кварталі — 90) днів.
Норматив в оборотних засобах в незавершеному виробництві залежить від обсягу виробництва, тривалості виробничого циклу і рівня наростання витрат в незавершеному виробництві. Його величина (Н ) розраховується за формулою:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методичні інструменти аналізу активів підприємства“ на сторінці 2. Приємного читання.
