До поточних інвестицій належать ринкові цінні папери, казначейські векселі, депозитні сертифікати, інші цінні папери.
Грошові кошти та їх еквіваленти включають як реальні гроші, які перебувають в касі підприємства, на банківських рахунках в національній чи іноземній валюті, в дорозі, у формі грошових документів.
Витрати майбутніх періодів - витрати оплачені в звітному періоді, які відносяться до наступного облікового періоду, наприклад, наперед сплачені орендна плата, страховка, рекламні послуги тощо.
Ці витрати відрізняються від незавершеного виробництва тим, що, будучи понесеними одночасно або протягом незначного проміжку часу, вони відносяться на собівартість виробленої продукції не зразу, а поступово.
Інші оборотні засоби - ті оборотні засоби, які не включені в склад вищеперелічених їх видів, але відображаються в їх сумі.
Класифікація оборотних засобів має важливе значення для аналізу та прийняття управлінського рішення щодо їх удосконалення. В таблиці 8.3 наведені основні види оборотних засобів відповідно до їх класифікаційних ознак.
Таблиця 8.3. Типологія видів оборотних засобів
| За елементами | Запаси, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, витрати майбутніх періодів, інші |
| За характером участі в операційному циклі | Оборотні фонди і фонди обігу |
| За характером фінансових джерел формування | Валові, чисті та власні |
| За періодом функціонування оборотних засобів | Постійна та змінна частина |
| За рівнем охоплення нормуванням | Нормовані і ненормовані |
| За рівнем ліквідності | Ліквідні: ті, що швидко реалізуються; ті, що повільно реалізуються |
| Залежно від ступеня ризику | 3 мінімальним; малим; великим ризиком |
Наведені в таблиці 8.3. види оборотних запасів мають свої особливості і призначення в діяльності підприємства.
Оборотні засоби за характером участі в операційному циклі поділяють на дві групи: оборотні засоби, які обслуговують виробничий цикл підприємства (оборотні фонди) і оборотні фонди, що обслуговують фінансовий (грошовий) цикл (фонди обігу). До оборотних фондів відносять виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів. Фонди обігу - готова продукція, грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість. Встановлення оптимального співвідношення цих фондів сприяє ефективному їх використанню. Важливим напрямом підвищення ефективності використання оборотних активів на підприємствах є удосконалення їх розподілу за стадіями операційного циклу, зниження питомої ваги фондів обігу.
За характером фінансових джерел формування розрізняють валові, чисті і власні оборотні засоби. Валові оборотні засоби характеризують загальний їх обсяг, який сформований як за рахунок власних, так і залучених коштів. Чисті оборотні засоби утворені як за рахунок власних коштів підприємства, так і його довгострокових зобов'язань. Власні оборотні засоби формуються виключно за рахунок власних коштів підприємства. Очевидно, якщо підприємство не використовує залучені кошти для фінансування оборотних засобів, то сума чистих і власних оборотних засобів співпадає.
За періодом функціонування оборотні засоби поділяють на постійну і змінну частину. Постійна частина оборотних засобів представляє собою незмінну частину їх розміру, яка не залежить від сезонних чи інших коливань виробництва і не пов'язана з формуванням виробничих запасів, їх цільовим призначенням, тобто це та мінімальна величина оборотних засобів, яка необхідна підприємству для виробництва продукції. Змінна частина оборотних засобів коливається відповідно до сезонних змін обсягу виробництва і реалізації продукції, необхідністю їх формування в окремі періоди господарської діяльності.
За рівнем охоплення нормуванням оборотні засоби поділяють на нормовані і ненормовані. До нормованих належать ті елементи оборотних засобів, мінімальні запаси яких можуть бути розраховані з достатнім ступенем точності. До нормованих належать виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція на складі, витрати майбутніх періодів. До ненормованих —ті елементи оборотних засобів, мінімальні запаси яких буває складно визначити.
За рівнем ліквідності розрізняють оборотні засоби: найліквідніші (грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції1); ті, що швидко реалізуються (дебіторська заборгованість та інші оборотні активи); ті, що повільно реалізуються (запаси). Така класифікація застосовується при аналізі ліквідності балансу, який полягає у порівнянні ліквідних засобів з зобов'язаннями підприємства, які згруповані за термінами погашення. Ліквідність характеризує час, необхідний для перетворення окремих видів оборотних засобів в готівку. Чим швидше той чи інший вид може набути грошової форми, тим вища його ліквідність.
Залежно від ступеня ризику розрізняють такі групи оборотних засобів: перша - з мінімальним ризиком вкладень ( грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення); друга - з малим ризиком вкладень (дебіторська заборгованість (без врахування сумнівної), виробничі запаси, залишки готової продукції і товарів (за винятком тих, що не користуються попитом); третя - з великим ризиком вкладень - сумнівна дебіторська заборгованість, за лежалі виробничі запаси, готова продукція і товари, що не користуються попитом.
Поняття та особливості кругообороту оборотних активів підприємства
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оборотні активи підприємства та їх економічна сутність і класифікація“ на сторінці 2. Приємного читання.
