Завдання полягає не в тому, щоб зробити "більше" і "дешевше", ніж у базисному році, оскільки об'єкти виробництва в звітному і плановому роках можуть бути непорівнянні, а в тому, щоб, виходячи з наявних виробничих ресурсів, сформувати реально обґрунтований план у вигляді конкретних заходів, спрямованих на економію витрат живої й уречевленої праці.
Такій постановці й відповідає метод планування діяльності підприємства, який здійснюється з використанням нормативної бази на початок планового періоду. Перевага такого методу полягає в тому, що в його основу покладено не звітні дані за минулий рік, а досягнутий рівень використання виробничих ресурсів і реалізацію резервів науково-технічного прогресу в умовах планового періоду.
Усі організаційно-технічні заходи плану варто умовно розділити на дві групи: заходи, що безпосередньо впливають на показники виготовлюваних виробів, і заходи, що побічно виливають на показники виробів. Це пов'язано з різними методами розрахунків по цих групах заходів. Так, заходи другої групи, наприклад, підвищення кваліфікації працівників, не можуть безпосередньо відображатися на собівартості, витратах праці її матеріалів конкретних виробів, але в зв'язку з підвищенням коефіцієнта виконання норм це позначиться на зниженні трудомісткості всіх виробів і призведе до економії кількості робітників, а значить і до зниження витрат.
Заходи першої групи безпосередньо впливають на показники конкретних виробів, однак і серед них с відмінності в методиці розрахунку. Так, наприклад, удосконалення конструкції виробів, зміну асортименту розкрою матеріалів можна безпосередньо врахувати в зниженні норм витрати матеріалів, трудомісткості конкретних виробів, а вплив впровадження нових технологічних процесів, модернізації устаткування чи установки нового, продуктивнішого устаткування враховується опосередковано. Для цього використовується співвідношення між продуктивністю устаткування і зниженням трудомісткості продукції.
Розрахунок зміни нормативів і відповідно зміна показників (потреба в матеріалах, трудомісткість продукції і в підсумку її собівартості) проводиться різними методами залежно від стану нормативної бази і прийнятих методів роботи.
Відправною точкою є величина норм станом на початок планового періоду (початок кварталу). Внаслідок проведення заходів розраховується величина норми на кінець планового кварталу. Причому варто врахувати, що заходів щодо одного об'єкта може бути декілька.
Наприкінці планового кварталу з урахуванням фактично проведених заходів і їх ефективності коригується величина норми на початок наступного кварталу.
Розрахунки впливу заходів на економічні показники роботи підприємства являють собою певну складність. Конструктор чи технолог, який запропонував захід, може сказати, як зміниться норма на даній операції, але для розрахунку показників необхідно мати інформацію про те. який вплив матиме той чи інший захід на норми витрат по комплектах, вузлах, виробах у цілому, у розрізі дільниці - цеху - заводу, з врахуванням застосовуваної даної деталі й кількісного обсягу виробництва. Отже, резерви зростання обсягів виробництва та реалізації продукції можуть бути матеріалізовані за умови наявності на підприємствах дієвих механізмів і, насамперед, механізмів формування планів підвищення ефективності виробництва, побудованих на засадах прогресивних нормативів використання наявних у підприємств ресурсів.
ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Резерви зростання обсягів виробництва та реалізації продукції підприємства“ на сторінці 2. Приємного читання.
