сезонності збуту продукції.
Отже, оптимальне врахування чинників при плануванні виробничої програми та розподіл її виготовлення за кварталами дасть змогу підприємству успішно виконати поставлені перед ним завдання щодо своєчасного забезпечення споживачів необхідною продукцією.
Ресурсне забезпечення виробничої програми підприємства
Важливою умовою виконання виробничої програми є її ресурсне забезпечення. На підприємстві ресурсне забезпечення виконує відділ матеріально-технічного забезпечення. До його функцій відносяться: виявлення потреби в матеріалах, енергії, устаткуванні, паливі; визначення запасів матеріальних ресурсів; облік і контроль виконання планів забезпечення; поточне регулювання забезпечення матеріальними ресурсами підприємства.
Планування ресурсного забезпечення здійснюється в такій послідовності:
• 1. Підготовча робота (забезпечення відповідних служб підрозділів підприємства та їх працівників бланками-формами, інструктаж тощо);
• 2. Визначення джерел забезпечення потреби в матеріалах;
• 3. Розрахунок потреби в матеріальних ресурсах;
• 4. Розробка норм виробничих запасів.
Основні дані для визначення потреби в ресурсах слід узгоджувати з попитом на продукцію та пропозицією підприємства щодо виробництва товарів та послуг і норм витрат на їх виготовлення. Потребу в ресурсах можна розрахувати шляхом використання двох методів. Найбільш поширеним серед них є метод прямого розрахунку (подетальний, на виробничу одиницю, за аналогами, за типовими представниками, рецептурний та інші). При подетальному методі потреба в матеріалах визначається як добуток норми витрат на виріб і кількість запланованих до виробництва виробів. При освоєнні випуску нових видів виробів потребу в матеріалах розраховують по аналогах. У цих випадках використовують норми витрат матеріалів на аналогічні вироби.
Організування забезпечення цехів матеріальними ресурсами можна розбити на декілька послідовних етапів: визначення потреби кожного цеху в матеріальних ресурсах; встановлення нормативу цехових запасів; визначення очікуваних залишків матеріальних ресурсів у цехах на початок планового періоду; встановлення лімітів відпуску матеріальних ресурсів; встановлення способу забезпечення цехів матеріальними ресурсами (пасивного чи активного), розробка схем та графіків забезпечення матеріалами цехів підприємства. При масовому та великосерійному виробництві потреба в матеріалах складається у подетальному розрізі та обчислюється множенням виробничої програми деталей на подетальні норми витрат. В умовах одиничного та дрібносерійного виробництва потреби в матеріалах визначають (у плані замовлення), виходячи з кількості виробів у замовленні та норм витрат матеріалів на виріб. Крім того, при визначенні потреби цехів у матеріалах враховують очікувані залишки їх на початок розрахункового періоду та нормативні величини запасів на кінець цього періоду.
Існує два способи забезпечення виробництва матеріалами: пасивний (робітники цеху самі одержують матеріальні ресурси зі складу, тобто своїми силами виконують навантаження, транспортування та розвантаження матеріалів, що їх виділено) та активний (подачу матеріальних ресурсів зі складів до цехів та на дільниці організовують та здійснюють працівники складів).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чинники, що визначають обсяги виробництва та реалізації продукції підприємства“ на сторінці 2. Приємного читання.
