РОЗДІЛ 5. Проведення контрольно-ревізійної роботи на підприємстві

4. Подання заявки про скоєння злочину.

За п.1 ч.1 ст.94 КПК підставою для порушення кримінальної справи є, зокрема, повідомлення юридичних осіб. Законодавчо зміст цієї заявки не встановлено, але вона мусить бути викладена письмово (ч.3.ст.95 КПК), її готує юрист, підписує керівник, за бажанням - завіряє печаткою.

В заявці має бути сформовано дві обставини:

1) у юридичної особи викрадено певні матеріальні цінності, тобто вчинено діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого ст..185 "Крадіжка" ККУ.

2) установа (підприємство) просить порушити кримінальну справу за цим фактом. В обґрунтуванні посилається на ст.ст.94, 95, 97 КПК.

За заявкою про злочин міліція, зобов'язана в 3-денний термін прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу чи відмовити в її порушенні.

5. У разі порушення кримінальної справи, головний бухгалтер чи особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку визначає збитки.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України (Додаток 2).

Вихідними даними для оцінки є матеріали інвентаризації, документи з бухгалтерського обліку, оцінки пошкодженого майна, що проводилася з метою, зокрема, його приватизації (корпоратизації), оренди, проектно-кошторисна документація, документи бюро технічної інвентаризації на нерухоме майно, землевпорядна документація на земельну ділянку у разі повернення у державну власність об'єкта приватизації, що був проданий разом із земельною ділянкою, на якій він розташований, документи з відомостями про фізичний стан та технічні характеристики майна, фінансова звітність, матеріали аудиторських перевірок, фінансово-економічного аналізу, а також інші документи.

Оцінка збитків проводиться із застосуванням будь-якого з методичних підходів, який найбільш повно відповідає меті оцінки. Обґрунтування застосування методичних підходів та окремих оціночних процедур у процесі оцінки з урахуванням статті 22 Цивільного кодексу України (435-15) зазначається у звіті про оцінку збитків.

Оцінка збитків проводиться на підставі принципів, визначених пунктами 4-10 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 (1440-2003-п) (Додаток 3) (Офіційний вісник України, 2003 р., № 37, ст. 1995), та припущення про типовий характер використання майна.

Стандартизована оцінка збитків проводиться у таких випадках:

1) відсутність вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання (нестачі, знищення, псування), крім даних бухгалтерського обліку;

2) неможливість особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після розкрадання (нестачі, знищення, псування);

3) завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами.

У разі неможливості проведення незалежної оцінки збитків у випадках, зазначених в абзацах другому і третьому цього пункту, оцінка збитків полягає у збільшенні балансової залишкової вартості пошкодженого майна, визначеної станом на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передавання його в оренду; останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання (нестачі, знищення, псування), на коефіцієнт, що дорівнює добутку індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості або індексів цін на будівельно-монтажні роботи за типами будівель і споруд, які визначаються Держстатом, за період з дати, на яку була визначена балансова залишкова вартість майна, до дати оцінки збитків. У разі відсутності інформації про залишкову балансову вартість майна або якщо така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передавання його в оренду; останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання (нестачі, знищення, псування), збільшенню підлягає первісна (переоцінена) балансова вартість такого майна, зменшена на 50 відсотків.

Результати оцінки відображаються в акті оцінки збитків, складеному за формою (Додаток 4).

У разі завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами оцінка збитків проводиться шляхом збільшення суми грошових коштів на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок за період починаючи з дати завдання майнової шкоди до дати оцінки.

Результати оцінки відображаються в акті оцінки збитків, складеному за формою (Додаток 5).

6. Після проведення розрахунку розміру збитків бухгалтерія підприємства проводить регулюючі записи в бухгалтерському обліку. Вартість недостачі списується на винну особу, якщо її встановлено, й на витрати підприємства, якщо винну особу не встановлено. При цьому слід мати на увазі, що слід відкоригувати суми ПДВ, які віднесені до складу податкового кредиту при придбанні матеріальних цінностей на виробничо-господарські потреби, що фактично не використані (або використані неповно) в операціях, які підлягають обкладенню ПДВ, внаслідок завданої шкоди.