РОЗДІЛ 5. Проведення контрольно-ревізійної роботи на підприємстві

7. зауваження фінансових контрольних та провірених установ;

8. службові листи тощо.

Підготовча робота також включає загальне вивчення стану обліку, функціональних обов'язків структурних підрозділів і посадових осіб; закріплення загального методичного керівництва організацією контролю на підприємстві; узгодження кандидатур для включення до складу ревізійної комісії (групи); встановлення об'єктів контролю; визначення оптимальної системи контрольних показників; впорядкування та закріплення інформаційної бази; розробка методики контролю з чітким встановленням найбільш ефективних прийомів і методів контролю.

На підставі вивчення економіки підприємства, яке ревізують, керівник ревізійної бригади розробляє програму ревізії. її затверджує керівник органу управління, що призначає ревізію. В програмі зазначають об'єкти контролю, зміст, послідовність перевірки, періоди для вибіркового і суцільного контролю тощо.

Вказані питання виконуються також при розробці плану - графіка ревізії. Він передбачає встановлення строку перевірки кожного об'єкта, виконавців, виходячи із загального строку проведення ревізії.

Якщо проводиться ревізія великого об'єднання, концерну, то затрати часу доцільно розрахувати за допомогою суттєвого графіка. Ним передбачається паралельне виконання різних контрольно-ревізійних процедур з тим, щоб завершити весь контрольно-ревізійний процес у запланований строк.

Завершується організаційно-методична підготовка ревізії складанням робочого плану ревізора. В ньому кожний виконавець по виділеному йому керівниками бригади об'єкті у строк завершення ревізії планує проміжні інтервали часу і елементи виконуваних робіт.

На підприємство, що підлягає ревізії, кожний ревізор відкриває Журнал ревізора з групування і систематизації результатів ревізії в розділі питань, які необхідні для складання акту ревізії відповідно до її проведення. Така структура журналу дозволяє заносити виявлення ревізією факти безпосередньо у відповідний розділ акту ревізії.

5.1.2. Дослідна стадія контрольно-ревізійного процесу та її характеристика

5.1.3. Виявлення і визначення матеріальних збитків в процесі внутрішньогосподарського контролю

Матеріальний збиток може бути допущений в результаті неправомірних дій окремих працівників. Матеріальна відповідальність працівника за завдані збитки підприємству встановлюється за одночасної наявності наступних умов (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Умови матеріальної відповідальності працівника за завдані збитки підприємству.

У разі виявлення крадіжки на підприємстві слід керуватись наступною схемою (рис. 5.4):

Рис. 5.4. Схема дій при виявленні крадіжки на підприємстві

Після того, як на підприємстві було виявлено факт крадіжки, працівник повинен:

1. Повідомити про крадіжку директора та (якщо є) юриста, за потреби - матеріально-відповідальну особу, а якщо на фірмі є охорона, то ще й керівника;

2. Повідомити міліцію та дочекатися прибуття слідчо-оперативної групи; надати всі необхідні пояснення, допустити до засобів зв'язку.

3. Потрібно провести інвентаризацію (це завдання для керівника та бухгалтера).

Саме по собі виявлення ознак крадіжки (зламані двері в підсобці, відсутність якогось обладнання на місці) не обов'язково означає, що злочин був. Двері могли зламати через недбалість, майно могли перенести на інший склад. Саме тому необхідна така процедура: виявити, що справді зникли певні матеріальні цінності та їх зникнення - наслідок чиєїсь протиправної поведінки.

Отже, інвентаризація обов'язкова в разі встановлення факту крадіжки і проводять на день її виявлення (пп. "г" п.3 Інструкції №69, абз. 4 п.1.9. Інструкції № 90). Інвентаризаційна комісія складає інвентаризаційний опис, відомості результатів інвентаризації та протокол свого засідання. Ці документи й стануть обґрунтуванням для наступного етапу.