Розділ «Частина ІІ. МЕТОДИКА ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ»

Згідно із Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з 1 жовтня 2001 року щодо підприємців, які провадять господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню, без відповідної ліцензії, можна застосовувати й іншу санкцію - адміністративний арешт активів. Арешт активів полягає в забороні вчиняти будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають арешту, за винятком дій з їх охорони, зберігання і підтримання в належному функціональному та якісному стані.

Згідно з частиною першою статті 202 Кримінального кодексу України за провадження діяльності, яка піддягає ліцензуванню, без одержання ліцензії Вас можуть притягнути також до кримінальної відповідальності - у тому разі, якщо така діяльність пов'язана з отриманням доходу у великих розмірах (суми, що в 1 000 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто 17 грн.). За такий злочин карають або штрафом обсягом від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами терміном до 2 років, або обмеженням волі на такий самий термін.

Рішення про анулювання ліцензії може прийняти лише той орган ліцензування, який видав ліцензію. Рішення приймають протягом 10 робочих днів від дати, коли було встановлено підстави для анулювання ліцензії. Рішення про анулювання ліцензії, де мають бути вказані підстави анулювання, орган ліцензування мусить вручити (надіслати) ліцензіатові не пізніше ніж за три робочі дні від дати його прийняття.

У разі анулювання ліцензії на підставі відповідних документів (акту про повторне порушення ліцензійних умов з боку ліцензіата; акту про виявлення недостовірних відомостей у документах, що їх суб'єкт підприємницької діяльності подав для одержання ліцензії; акту про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній чи фізичній особі для провадження господарської діяльності; акту про виявлення факту неподання на встановлений термін повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, які додано до заяви про видачу ліцензії; акту про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов), нову ліцензію на право провадження господарської діяльності цього виду підприємство зможе одержати не раніше ніж за рік від дати прийняття рішення органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії.

Згідно Закону України (ст. 3) основними принципами державної політики у сфері ліцензування є:

- забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;

- захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської діяльності на території України та визначення його особливостей для окремих видів господарської діяльності, що зумовлені специфікою їх провадження, у законах, що регулюють відносини у відповідній сфері;

- встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;

- запровадження ліцензування окремого виду господарської діяльності у разі недостатності інших засобів державного регулювання господарської діяльності, визначених відповідним законом.

6.3. Організація контролю статутного, пайового, вилученого і неоплаченого капіталу

Об'єктами внутрішньогосподарського контролю статутного капіталу є операції, відображення яких в обліку відбувається на рахунку 40 "Статутний капітал". Перед контролерами стоїть завдання підтвердити правоту записів за дебетом і кредитом цього рахунка та реальність виведеного за ним сальдо. При цьому в ході перевірки знаходять відповіді на такі питання (Рис. 6.3).

Для контролю правильності відображення статутного капіталу зіставляють його величину зафіксовану в установчих документах (статут, засновницький договір) із даними звітності ("Статутний капітал" - р. 300 Балансу та гр. 3 Звіту про власний капітал) та бухгалтерських регістрів (сальдо за кредитом рахунку 40 "Статутний капітал").

На суму об'явленого статутного капіталу у бухгалтерському обліку повинен бути зроблений запис за дебетом рахунку 46 "Неоплачений капітал" і за кредитом рахунку 40 "Статутний капітал". По мірі надходження внесків до статутного капіталу дебетують рахунки відповідних активів і кредитують рахунок 46.

Рис. 6.3. Питання, які розглядаються при перевірці статутного капіталу

Перевірка виникнення та погашення заборгованості здійснюється за відповідними особовими рахунками аналітичного обліку засновників (акціонерів, учасників) підприємства здійснюється із застосуванням такого прийому контролю як інвентаризація.

На основі проведеної інвентаризації контролери встановлюють терміни виникнення заборгованості засновників (акціонерів, учасників) і обґрунтованість сум заборгованості. Для встановлення реальної вартості статутного капіталу ревізорам слід знайти різницю залишків за рахунками 40 і 46. Сальдо на рахунку 40 має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксований в установчих документах підприємства.

Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу й зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Перевіряючим слід звернути увагу на дотримання порядку оцінки вкладів, що визначені в установчих документах господарського товариства. Грошова оцінка вкладу здійснюється за згодою учасників, а у випадках, передбачених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Шляхом зіставлення інформації виписок банку, прибуткових касових ордерів, актів приймання-передачі майна, Журналу №7 (журналу-ордера № 12 с.-г.), засновницьких документів (статуту, установчого договору), а також даних інвентаризації з'ясовують реальність внесків окремих учасників і справедливої вартості майна переданого підприємству у вигляді внесків засновників.