Розділ «Тема 6. Державне регулювання ринку праці»

6.1. Поняття ринку праці та необхідність регулювання соціально-трудових відносин

Необхідність регулювання відносин, що виникають у процесі здійснення суспільно корисної діяльності та підготовки до неї, зумовлене недосконалістю відносин на ринку праці стосовно купівлі-продажу робочої сили. Ринок праці - це відносини, які формуються з приводу попиту та пропозиції робочої сили (загальна кількість працездатних громадян і тих, що шукають роботу старших 16 років), здатної виконувати суспільно корисну працю. Основними елементами ринку праці є: наймані працівники, роботодавці та інститути, які займаються працевлаштуванням робочої сили (рис. 6.1, 6.2). Як основний інструмент регулювання ринку праці використовують баланси трудових ресурсів різних рівнів управління. Структура балансу трудових ресурсів подана в табл. 6.1. Ринок праці регулюється за допомогою функціонування служб зайнятості, відділів кадрів підприємств і організацій, а також роботодавців і працівників, які ведуть відповідну статистику.

Відповідно до класифікації населення, прийнятої у системі міжнародної організації праці, воно поділяється на економічно активне та економічно неактивне. Економічно активне населення включає зайнятих у виробництві суспільних благ і послуг, а також безробітних, і становить частину населення країни, яке забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і послуг. Економічно неактивне населення складається з учнів, студентів і курсантів, що навчаються у навчальних закладах із відривом від виробництва, пенсіонерів за віком і на пільгових умовах, а також у зв'язку з інвалідністю, які не працюють.

Одним з основних понять, яке пов'язане з ринком праці, є зайнятість населення, що становить діяльність, спрямовану на задоволення особистих і суспільних потреб, які не суперечать чинному законодавству. Повна зайнятість наступає тоді, коли всі бажаючі мати роботу отримали її. Однак в реальних економічних умовах стан повної зайнятості неможливий, оскільки

Рис. 6.1. Взаємозв'язок основних елементів ринку праці

Таблиця 6.1. Структура балансу трудових ресурсів

існує вимушене безробіття, пов'язане з об'єктивними причинами, що його викликають. Експерти вважають, що безробіття до 6 % стимулює розвиток робочої сили. Одним з основних напрямів політики держави у сфері зайнятості є досягнення продуктивної зайнятості населення. Продуктивна зайнятість населення характеризується зайнятістю населення у суспільному виробництві, тобто у виробництві матеріальних благ і послуг. Відношення продуктивної зайнятості до загальної зайнятості називається раціональною зайнятістю населення, а ефективна зайнятість характеризує використання зайнятої робочої сили для отримання найбільшого матеріального результату за мінімальних витрат і без втрат.

Рис. 6.2. Структура внутрішнього та зовнішнього ринків праці, їх взаємодія

Зростання рівня безробіття істотно знижує показники зайнятості населення, тому зниження кількості безробітних - одне з основних завдань регулювання ринку праці. При цьому необхідно вивчати причини, які викликають різні види безробіття і визначати їх вплив на забезпечення продуктивної зайнятості трудових ресурсів. Проблеми регулювання безробіття пов'язані передусім з показником рівня безробіття, який використовується для вимірювання його масштабів і визначається як кількість офіційно зареєстрованих безробітних до кількості зайнятих у виробництві товарів і послуг. Тривалість безробіття характеризується середнім часом перерви в роботі. Динаміка рівня офіційно зареєстрованого безробіття в розвинених країнах Європи і в Україні наведена у табл. 6.2. Безробіття є соціально-економічним явищем, за якого частина економічно активного населення не може знайти роботу. До безробітних належать особи 16 років, і старші, якщо вони:

- не мають роботи (заняття, яке не суперечить чинному законодавству і дає прибуток);

- займаються пошуком роботи, тобто звертаються в державні та комерційні служби зайнятості, а також самостійно шукають роботу (наприклад, за оголошеннями);

- вже знайшли роботу і готові до неї приступити;

- проходять навчання або перепідготовку у напрямах служб зайнятості;

- учень, студенти і пенсіонери, якщо вони займаються пошуком роботи.

Безробіття є таких видів:

- фрикційне, пов'язане з добровільною зміною роботи;

- структурне, пов'язане зі зміною організації виробництва, зміною технологічних процесів, впровадженням у виробничий та управлінські процеси нової техніки, і, як наслідок, вивільнення робочої сили;

- циклічне, яке виникає в періоди економічних криз через зниження обсягів виробництва, що спричиняє різке зниження попиту на робочу силу;

- інституційне, яке виникає через незавершену організацію ринку праці, що виражається передусім у поганій поінформованості про наявність вакантних робочих місць;