Розділ «Тема 6. Державне регулювання ринку праці»

Також спостерігається негативна динаміка, що характеризує населення, яке знаходиться у працездатному віці, а також трудові ресурси, зайняті економічною діяльністю. Так, за період з 2001 до 2003 р. населення України, що знаходиться у працездатному віці (відповідно до чинного законодавства в Україні межі працездатного віку визначені для жінок: 16-54; для чоловіків: 16-59) скоротилося на 1,1 %, приблизно однаково серед жінок і чоловіків. За аналогічний період населення Харківської обл., що знаходиться у працездатному віці, скоротилося на 0,73 %. Це зумовлено негативною демографічною ситуацією, яка склалася в останні десятиліття в нашій країні, а також відсутністю сприятливих соціальних умов для збільшення народжуваності та зниження смертності населення.

Значний інтерес становить динаміка показника, що характеризує кількість трудових ресурсів, зайнятих економічною діяльністю. За період з 2001 до 2003 р. цей показник знизився в Україні на 240 тис. осіб, а в Харківській області - на 50 тис. осіб. При цьому кількість трудових ресурсів, зайнятих у промисловості, скоротилася на 100 тис. осіб і на ЗО тис. осіб відповідно. За прогнозами, кількість зайнятих економічною діяльністю в 2015 р. становитиме 20,6 мли осіб або 45 % від загальної кількості населення України. За цей же період кількість зайнятих економічною діяльністю в Україні скоротиться на 3,7 % і становитиме 20,61 млн осіб. Частка трудових ресурсів, зайнятих економічною діяльністю, у загальному обсязі економічно активного населення України становитиме в середньому 59,2 %, а в загальному обсязі населення України, що знаходиться у працездатному віці, - 77,6 %. Трудові ресурси, зайняті в промисловості, становлять у середньому 18,6 % у загальному обсязі трудових ресурсів, зайнятих економічною діяльністю. Це свідчить, що зниження обсягів промислового виробництва пов'язане з розривом виробничо-господарських зв'язків і необхідністю адаптації до нових умов господарювання, що негативно вплинуло на трудовий потенціал промислових підприємств, який необхідно відроджувати та зміцнювати з метою забезпечення сталих темпів зростання промислового виробництва. Свідченням поповнення трудового потенціалу України та Харківської області є той факт, що за період з 2001 до 2003 р. вищі навчальні заклади країни поповнили випуск кваліфікованих фахівців на 21,3 %, а Харківської області - на 14,9 %. Виходячи зі зростаючих потреб підприємств промисловості у кваліфікованих робітниках, професійно-технічні навчальні заклади України щорічно збільшують кількість випускників на 1,4 %. Однак у Харківській області за період з 2001 до 2002 р. кількість випускників професійно-технічних навчальних закладів скоротилася на 2,5 %, що може негативно вплинути на можливості формування трудових потенціалів підприємств за умови збереження цієї тенденції в майбутньому.

Безробіття, з одного боку, характеризує потенційні можливості використання робочої сили, а з іншого, - впливає на залучення трудових ресурсів у виробництво товарів і послуг. Існує кілька видів безробіття, економічний зміст яких визначає їхній вплив на розвиток трудових ресурсів. При цьому деякі види безробіття виникають з об'єктивних причин і притаманні всім країнам з розвиненою ринковою економікою, інші пов'язані із суб'єктивними причинами. Наприклад, фрикційне безробіття характеризує плинність персоналу підприємства, пов'язану зі зміною робочих місць і місця проживання. Серед сукупної робочої сили певна її частина постійно перебуває в русі, переміщуючись на нові робочі місця. Цей тип безробіття охоплює трудові ресурси, що незайняті з причин переходу з одного місця роботи на інше і упродовж нетривалого часу (наприклад, тижня) мають приступити до роботи на новому місці, а також працівників тих галузей, де тимчасові звільнення є нормою без впливу на загальний рівень доходів працівників, наприклад, у будівництві чи сільському господарстві.

У період впровадження інновацій, рух робочої сили активізується, тому безробіття, що виникає в результаті інноваційного розвитку, пов'язане з позитивними економічними тенденціями та називається структурним. При цьому працівники змушені підвищувати свою кваліфікацію, що позитивно впливає на розвиток підприємств і зростання доходів персоналу.

Виникнення інституційного безробіття пов'язане з недосконалою організацією інформації про стан ринку праці, що надають служби зайнятості. Це виражається насамперед у поганій поінформованості про наявність вакантних робочих місць. Також високі допомоги з безробіття і податки на доходи працівників стимулюють зростання рівня інституційного безробіття.

Особливо небезпечним для економіки є безробіття, викликане спадом промислового виробництва під час економічної кризи. При цьому сукупний попит на товари та послуги зменшується, зайнятість трудових ресурсів скорочується, а циклічне безробіття зростає. Зниження рівня такого виду безробіття пов'язане з необхідністю пожвавлення та підйому виробництва, що веде до зниження кількості безробітних.

Негативний вплив на зайнятість трудових ресурсів чинить зростання рівня прихованого безробіття - це особи, офіційно незареєстровані у службах зайнятості. Якщо в країнах з розвиненою ринковою економікою побоюються зростання добровільного безробіття, викликаного небажанням окремих представників працездатного населення працювати через високі соціальні допомоги у зв'язку з безробіттям, то в нашій країні ситуація протилежна. Вона визначається низьким рівнем соціальної допомоги у зв'язку з безробіттям та складністю процесу реєстрації безробітних у службах зайнятості.

Отже, важливо оцінити не тільки рівень офіційного та прихованого безробіття, а також фрикційного, структурного, інституційного та циклічного, тому що динаміка рівня безробіття зумовлена різними причинами. Відомо, що в реальних економічних умовах ринок праці перебуває у неврівноваженому стані, пов'язаному з існуванням об'єктивного безробіття (структурного та фрикційного).

Перспективи розвитку ринку праці в Україні характеризують дані, наведені у табл. 6.4.

Таблиця 6.4. Баланс робочої сили, тис. осіб

Аналіз балансу робочої сили довів, що економічно активне населення України за період з 2005 до 2015 р. скоротиться на 3,6 %. При цьому економічно активне населення в структурі населення у віці від 15 до 70 років становитиме від 63,1 % у 2005 р. до 64,7 % у 2015 р. Це пов'язано зі скороченням кількості населення та його старінням. Кількість населення, зайнятого економічною діяльністю за аналізований період, скоротиться на 4,6 %. При цьому зазначена категорія населення в структурі економічно активного населення становила у 2005 р. - 90,4 %, а в 2015 р. цей показник зменшиться до 89,5 %, що свідчить про зростання безробіття.

Кількість населення, зайнятого в промисловості за період з 2005 до 2015 р., скоротиться на 5,9 % і становила в структурі зайнятого населення в 2005 р. - 25,4 %, а в 2015 р. - 25,1 %. Зміна в структурі зайнятості за видами економічної діяльності пов'язана з реалізацією інноваційної моделі розвитку економіки та збільшенням обсягів виробництва, а також з поліпшенням якості соціальних послуг. Про це свідчить зменшення частки працівників у сільському, лісовому та рибному господарстві в структурі зайнятості за 13 років на 2,6 %, у промисловості - на 1 %, збільшення частки у будівництві на 0,8 %, у торгівлі - на 1,1 %, на транспорті й у зв'язку - на 0,3 %, у фінансовій діяльності - на 0,4 %, в охороні здоров'я та соціальній допомозі - на 1,3 %. Зменшення частки зайнятих у наданні освітніх послуг у структурі зайнятості населення пов'язане з необхідністю підвищення якості цих послуг і підвищенням заробітної плати працівникам освіти.

На особливу увагу заслуговують результати аналізу динаміки зайнятості в неформальному секторі економіки. Так, за період з 2002 до 2015 р. передбачається зниження частки зайнятих у неформальному секторі в загальному обсязі зайнятих на 3,9 %, що свідчить про скорочення обсягу тіньової економіки та легалізації доходів населення.

Правову основу державного регулювання ринку праці визначають: Кодекс законів про працю, Закон України "Про зайнятість населення", Закон України "Про оплату праці".