Розділ 3. РІЗНОВИДИ ВЕКСЕЛІВ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОЇ ДІЇ ТА ОБІГУ

Емісія цінних паперів в Україні у 1996—1998 рр.

Отож значні потенційні можливості скарбницьких векселів в ефективному покритті відхилень платежів від надходжень державного бюджету, а також їхня активна роль у формуванні базової ставки цінних паперів на фондовому ринку ще мало використовуються. З таблиці 3.3 видно, що загальна вартість векселів рік у рік зростала, але їхня питома вага у загальній структурі емісії цінних паперів зменшувалася: з 27,6 до 11%. Ще меншою була питома вага скарбницьких векселів: із 2,6% в 1996 р. вона впала до 0,2% в 1998 р. І лише на початку 1999 р. питома вага акцій почала падати, а вексельний сегмент цінних паперів став набирати темпів зростання.

На завалі багатофункціонального використання скарбницьких векселів постають незадовільне функціонування економіки, загроза нових інфляційних вибухів, хронічна дефіцитність державного бюджету та інші негаразди перехідної економіки України, що визначають недовіру суб'єктів господарського життя до платоспроможності урядових установ. До того слід додати, що скарбницькі векселі виписуються на пред'явника. Це суперечить нормам класичного векселя як ордерного фінансового документа, звужує поле дії вексельного права і кінець кінцем сприяє зростанню кризи неплатежів.

Податкові векселі.

Податкові векселі є різновидом простих векселів, що видаються платниками податків за їхнім бажанням з метою відстрочення платежів за податковими зобов'язаннями. Вони видаються на суму платежу податку на додану вартість, а також для виконання платежу податкового зобов'язання, що нараховується при ввезенні товарів на митну територію України. Податкові векселі не можуть передаватися індосаментом, обов'язки їх погашення покладені лише на векселедавців, за користування податковими векселями проценти не нараховуються.

У функціонуванні податкових векселів задіяні дві сторони: векселедавець і векселетримач. Векселедавцями можуть бути лише юридичні особи, що зареєстровані платниками податку на додану вартість і мають індивідуальний податковий номер. Векселетримачем цього виду векселів виступає Державна податкова адміністрація за місцем реєстрації векселедавця. Податкові векселі можуть видаватися також у процесі митного оформлення ввезених товарів у період, установлений для оплати ПДВ. Термін відстрочення податкового платежу при цьому не має перевищувати 30 календарних днів із датою видачі векселя включно.

Вексельна сума виражається у грошовій одиниці України за валютним курсом Національного банку на дату складання податкового зобов'язання. Податковий вексель видається на повну суму податкового зобов'язання за кожною вантажною митною декларацією окремо. Часткова оплата грошовими коштами і векселями податкового зобов'язання за відвантажувальною митною декларацією не дозволяється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 1997 р. затверджено Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України. Ним передбачено, що податковий вексель складається у трьох примірниках, на кожному з яких указується порядковий номер. Перший примірник обов'язково виписується на законодавчо затвердженому бланку, залишається в розпорядженні митного контролю і обліковується згідно з порядком, встановленим Держмитослужбою. Другий примірник не пізніше трьох днів після виписування передається до Державної податкової адміністрації, в якій векселедавець зареєстрований платником ПДВ. Податковий вексель тут обліковується у відповідному журналі в день його надходження і використовується для зіставлення інформації митного контролю, податкової декларації та платіжних документів і для визначення повноти сплати сум платником ПДВ. Третій примірник залишається у платника.

Оскільки податковий вексель є важливим звітним документом, він підлягає належному обліку та зберіганню, як цього вимагають чинні правила. Терміни зберігання податкових векселів такі ж, як і для всіх первинних документів системи бухгалтерського обліку.

Податкові векселі слід обов'язково авалювати у комерційному банку, що обслуговує векселедавця. Останній, хто поставив свій гарантійний напне на вексель чи алонж, стає гарантом повноти і своєчасності оплати податкового векселя. На випадок неплатоспроможності векселедавця банк-аваліст зобов'язаний сам заплатити за клієнта і після цього домагатися відшкодування своїх затрат в установленому порядку. Не підлягають обов'язковому авалюванню лише векселі тих платників податку, які за рівнем надійності відповідають вимогам закону і на підтвердження мають довідку Державної податкової адміністрації. В разі недотримання платником податку хоча б однієї з вимог закону та відсутності довідки податковий вексель забезпечується авалем в установленому порядку.

Певні особливості існують і в процесі погашення податкових векселів. На відміну від класичних правил вексельного обігу податкові векселі в Україні погашаються в указаний термін без їх пред'явлення векселетримачем — податковою адміністрацією. Свідченням платежу і погашення векселя при цьому стає факт зазначення векселедавцем вексельної суми у відповідному розділі податкової декларації з ПДВ окремим рядком за кожним векселем. Оформляючи податкову декларацію, платник виготовляє перелік усіх оплачених податкових векселів, сума яких указана у податковій декларації. Також складається список тих векселів, термін оплати котрих настав у звітний період, але сам платіж з якихось причин не був виконаний.

На випадок несвоєчасної оплати суми податкового векселя його опротестування не вчиняється. Сума векселя стягується податковою адміністрацією шляхом безспірного списання з коштів векселедавця як недоїмка за обов'язковими платежами до державного бюджету. Якщо податковий вексель гарантований авалем комерційного банку, то в разі відсутності необхідних коштів на розрахунковому рахунку платника несплачена сума стягується з банку-аваліста в претензійно-судовому порядку.

Система використання податкових векселів представлена на схемі 3.4.

Особливості постачання і використання продукції за міжнародною виробничою кооперацією стали підставою для створення ще одного різновиду податкових векселів, векселедавцями яких виступають суб'єкти господарської діяльності, які видають прості векселі для відстрочення платежу податку до терміну повного використання ввезеної продукції. Видаються такі векселі на термін не більше 180 календарних днів від дати складання векселя, якою стає день оформлення ввізної митної декларації. У векселі рядок щодо суми платежу обов'язково заповнюється цифрами і літерами, а вексель скріплюється підписом і печаткою векселедавця. Місцем складання векселя вважається адреса уповноваженого банку України, в якому відкрито розрахунковий рахунок векселедавця.

Порядком оформлення векселями сплати податків з продукції, що поставляється за виробничою кооперацією, та їх погашення, затвердженого Кабінетом Міністрів України 24 липня 1997 р., встановлено, що цей вид податкових

векселів не підлягає переданню за індосаментом. Простий вексель оформляється у трьох примірниках, векселетримачем виступає Державна податкова адміністрація. Перший примірник векселя залишається у векселетримача, а другий і третій, авізовані на звороті Державною податковою адміністрацією "Взято на облік" із зазначенням дати і облікового номера та скріплені підписом голови (заступника голови) та печаткою податкової адміністрації, повертаються векселедавцеві для пред'явлення митному органові і для власного обліку. Митний орган під час оформлення вантажу на звороті векселя ставить дату і номер вантажної митної декларації, згідно з якою ввезено продукцію, та засвідчує це підписом і особистою печаткою інспектора митниці.

Для погашення податкового векселя векселедавець — учасник виробничої кооперації за своїм місцезнаходженням подає до Державної податкової адміністрації такі документи:

• заяву з зазначенням дати взяття на облік та облікового номера векселя;

• договір (контракт) із позначкою відповідного міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади про участь векселедавця у виробничій кооперації;

• копію ввізної вантажної митної декларації на продукцію, що поставляється за виробничою кооперацією;