Розділ «АКЦЕПТНИЙ КРЕДИТ ТА ЙОГО ЕФЕКТИВНІСТЬ»

Економічно-правове підґрунтя вексельного кредиту

Перш ніж приступити до з'ясування механізму акцептного кредиту, доцільно розглянути більш загальні питання. Адже акцептний кредит є однією з форм вексельного кредиту взагалі

Отож кредитні відносини, які є основою вексельної справи, мають таке матеріальне забезпечення:

по-перше, це гарантія кругообороту і обороту фондів фірм і підприємств у процесі суспільного відтворення, коли авансований капітал, який застосовується у виробництві та обігові, повертається до учасників господарського життя у грошовій формі. У різних господарських суб'єктів це відбувається в неоднакові проміжки часу. Внаслідок цього незбіг надходжень і витрат створює їм такі об'єктивні труднощі, які тимчасово можна подолати лише шляхом отримання комерційного кредиту, котрий переважно реалізується за допомогою вексельного кредиту;

по-друге, закони функціонування самого кредиту. Згідно з їхньою дією будь-яка угода між партнерами про кредитоване надання чужої власності на майно, засоби виробництва чи грошові кошти у використання іншою особою здійснюється на умовах відстрочення терміну повернення та збереження, тобто повернення такої ж величини власності з виплатою процентів. Це означає, що оформлений векселями кредит ? своєрідним товаром, за користування яким потрібно вчасно і повністю сплатити обумовлену суму (проценти). Тут є два застереження: про платіж в ефективній валюті та про платіж за фіксованим курсом.

Кредитні відносини у вексельному обігові оформилися у традиції та норми вексельного права. Вексельний кредит із його чіткою системою регулювання взаємостосунків, прав та обов'язків кредиторів і боржників за кілька політь функціонування істотно сприяв виробленню комплексного механізму захисту всіх учасників вексельного обігу.

До зобов'язаних осіб за потребою можна застосувати примус. Це стосується насамперед тих, хто хотів би порушити свої вексельні зобов'язання. Ось чому вексельне зобов'язання діє лише у тексті векселя і цілковито асоціюється з підписом. А підпис на векселі означає, що особа, яка поставила його на векселі, зробила це власноручно, добровільно і виважено та взяла на себе одностороннє зобов'язання беззастережно виконувати всі зазначені умови. Саме звідси походить загальновизнана у світовій вексельній практиці фразеологія: "дати підпис", "викупити підпис", "зробити честь підпису" тощо. А суворі норми вексельного права зробили вексель надійним документом, який усі приймають з довірою і з відповідним економічним інтересом.

Разом із тим зворотний рух кредитованих цінностей від користувача (боржника) до власника (кредитора) у вексельній формі кредиту не відбувається автоматично.

Вчасність погашення векселів залежить від багатьох чинників. По-перше, це кредитоздатність або, як кажуть, векселездатність юридичної чи фізичної особи; по-друге, стан загальної економічної кон'юнктури, що здатна непередбачено впливати на поточну платоспроможність боржника; по-третє, повнота та своєчасність розрахунків за векселями значною мірою залежить від стану грошового ринку країни, який є чутливим до політичних, соціальних та інших негараздів.

Ось чому боржник за векселем зобов'язується, а кредитор отримує його зобов'язання з урахуванням дії непередбачених і неврахованих механізмів повернення грошей. При цьому вексельний текст складається так, щоб визначити місце кожного з них. Зокрема, кредитор виступає тут носієм активної векселездатності, організатором кредитного процесу і вибирає такі параметри вексельної угоди, які б створили належні передумови для вчасного і повного повернення боргу . Зі свого боку боржник шукає у вексельній угоді узгодження параметрів векселя з можливостями власної господарської специфіки. І задовольнити інтереси обох сторін тут здатні саме гарантійні відносини акцепту.

Основні форми вексельного кредиту

Суб'єкти господарського життя мають можливість надавати вексельний кредит у двох формах:

• пред'явницького кредиту. До нього вдаються переважно підприємства, що надають широкий комерційний кредит своїм покупцям і замовникам. Унаслідок цього вони постійно володіють значним вексельним портфелем, частину якого пред'являють банкові для продажу (врахування) шляхом дисконту;

• вексельного кредиту. Він реалізується у вигляді виписування векселів постачальникам, а ті у свою чергу можуть продавати векселі своїм банкам. Таку форму кредиту використовують підприємства, котрі не володіють значним вексельним кредитом та потребують додаткових оборотних коштів, а продавець відмовляється віл постачання товарів із відстроченням платежу.

Іншими словами, продавець не бажає надавати комерційний кредит, тому що у нього можуть існувати свої проблеми ліквідності чи він не має певності у своєчасній оплаті кредитованих поставок навіть під його векселі. Тоді він пропонує покупцеві акцептувати виписані векселі у своєму обслуговуючому банку. Так виникла і поширилась особлива, акцептна, форма кредиту.

Акцептний кредит є класичним різновидом вексельного кредиту. Він вигідний як підприємствам, так і банкам. Механізм реалізації акцептного кредиту передбачає, що;

• векселедавець виставляє переказний вексель на відомий своєю надійною ліквідністю банк, який наперед акцептує вексель;

• акцептований вексель векселедавець використовує для розрахунків за поставлені йому товари чи надані послуги;

• банк оплачує покриття векселя або коштом відкритого векселедавцеві кредиту, тобто стає платником векселя, яким долає до бездоганної платоспроможності свого клієнта і свою репутацію гаранта, або ж коштом уже нагромаджених ресурсів свого клієнта. Акцептований надійним банком вексель стає ефективним інструментом проведення будь-яких операцій купівлі-продажу.