Розділ 3. РІЗНОВИДИ ВЕКСЕЛІВ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОЇ ДІЇ ТА ОБІГУ

вексельні стосунки в обох випадках випливають переважно з характеру угод, що стали основою виписування векселів;

в обох видах векселів фінансові зобов'зання є абстрактними і безумовними;

предметом обох документів можуть бути тільки гроші;

простий вексель за своїм характером нагадує акцепт тратти, а тратта, в свою чергу, якщо вона як платника вказує векселедавця, виписується подібно до простого векселя.

Водночас простий і переказний векселі відрізняються один від одного. Відмінності простого векселя від тратти такі:

а) у простому векселі більш чітко і ясно відображається боргове зобов'язання;

• у ньому попередньо зафіксовано лише дві особи — векселедавець (він же платник) та ремітент — перший векселетримач, перед яким платник бере на себе відповідне зобов'язання;

• головним боржником у простому векселі є векселедавець, якому векселетримач може пред'являти прямий позов.

б) Переказний вексель є більш складним фінансовим документом, а саме:

• у ньому фактично відображено два боргових зобов'язання: платника перед трасантом і трасанта перед ремітентом;

• головним боржником у даному випадку є акцептант;

• якщо простий вексель виписує боржник, то переказні векселі переважно, виписують кредитори, використовуючи у такий спосіб дебіторську заборгованість для власних платіжно-розрахункових операцій.

Отже, простий вексель містить особисте зобов'язання сплатити борг, а переказний — наказ боржникові сплатити борг третій особі (ремітенту). Платником у тратті, як правило, виступає третя особа.

Багатовіковою практикою вексельного обігу напрацьовано такі схеми розрахунків, у яких переказний вексель може виписуватися векселедавцем і на самого себе. Тоді векселедавець одночасно стає трасатом, а такий вексель хоч формально належить до переказного і діє за усіма правовими нормами та наслідками останнього, але фактично стає простим векселем.

Разом із тим тратта інколи може видаватися навіть самому собі. Тобто в одній особі поєднуються трасант і ремітент. Зазначення себе як ремітента підвищує імовірність акцепту векселя платником і суттєво збільшує ліквідність такого векселя. Даний тип векселя також відображає особливості простого векселя, але дає виразніші переваги.

Більше того, трапляються випадки, коли всі три учасники тратти можуть зливатися в одній особі. Така форма переказного векселя виникла історично, проте в сучасних умовах застосовується рідко. Навіть тратти класичної форми вже значно поступилися місцем на користь збільшення числа операцій з простими векселями. Зростання питомої ваги таких операцій зумовлене тим, що різниця між простим векселем і траттою є суто формальною. Вона проявляє себе лише у момент створення векселя. Водночас кредитно-розрахункові функції простих і переказних векселів однакові. Передаються вони також однаковим способом і з відповідними наслідками.

Положенням про переказний і простий вексель визнано, що вексель до уточнення його параметрів попередньо може видаватися як бланковий. Тобто на момент видачі ще не всі реквізити визначено, але векселедавець в силу господарської необхідності і цілком довіряючи партнерові, виписує та підписує цей вексель. Якщо ж у наступних операціях у даному векселі будуть заповнені реквізити, що суперечать умовам угоди, то даний факт згідно з вексельним правом не може бути підставою для опротестування законним векселетримачем.

ЕКОНОМІЧНІ ФОРМИ ВЕКСЕЛІВ

Залежно від тих чи інших ознак і від характеру господарських відносин, що обслуговуються векселями, в економічній літературі їх розрізняють за такими показниками: передбачуване використання суми векселя; отриманий дохід; відношення до власності; гарантованість оплати; сфера дії векселя; термін платежу.

Більш детальну класифікацію векселів подано в таблиці 3.2.