Розділ «ЕВОЛЮЦІЯ ВЕКСЕЛЬНОЇ СПРАВИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ ТА СРСР»

Вексельна справа


Особливості економічних умов та боргового права


Традиційне російське право до кінця XVII ст. не знало вексельного обігу. Торгівля та банківська справа в Росії розвивалися поза тими процесами, що створили сприятливі умови для впровадження векселів у Західній Європі. Та все ж існували специфічні боргові документи, що мали досить велику рухомість і передавалися із рук у руки. Таким документом насамперед була кабала. Цей термін арабського походження і означає договір купівлі-продажу, боргову розписку. Кабала вживалася у таких формах:

• звичайна боргова розписка, в якій вказувалася грошова сума боргу в золоті чи сріблі;

• кабала заставна у вигляді документа про заставу нерухомого майна;

• кабала ростова. Цей документ свідчив про зобов'язання оплатити ростові проценти на позичений капітал грошима або майном;

• кабала службова, або кабала з процентами, — зобов'язання відпрацювати вказану суму з процентами;

• кабала довірча, яка видавалася поручителеві боржником. Нести відповідальність перед поручителем за такою кабалою боржник був зобов'язаний аж до терміну погашення боргу без допомоги поручителя.

Імовірно, що перші векселі на території Росії з'явилися у Новгороді та Пскові, які підтримували торговельні відносини з купцями Ганзи. Але ця торгівля велася виключно за готівку через відсутність довіри. Історикам відомі заборони Ганзи торгувати з росіянами у кредит, створювати з їхньою участю компанії, брати в них товари на комісію і т. ін. Все це свідчить, що за таких умов потреби у виникненні векселя не було. Тому можна гадати, що німецькі векселі використовувалися в Росії лише у стосунках між німецькими купцями для переказів грошей. Отож інститут вексельного обігу за умов економічного життя Росії виникнути не міг. Він був запозичений із торговельної практики Європи і поширився лише тоді, коли зовнішня торгівля Росії набула значних масштабів.

Якщо на Заході вексель розвивався самостійно і фактично йшов попереду законодавства, то в Росії він упроваджувався державою згори. Але це не означає, що цей процес був штучним. Із часом особливості господарського обороту в Росії сформували власні умови, практику і ділові традиції вексельного обігу. Вексель став доступним для всіх, хто здатний вступати у договори; він став знаряддям особистого кредиту, представником і виразником боргу векселедавця першому векселетримачеві; він став фактично позичковим листом, який має силу вексельного права. Як наслідок, продавець товару в Росії не видавав і не відправляв товари без попереднього отримання на своє ім'я соло-векселя, тобто діяв обов'язковий акцепт.


Засади вексельного Статуту 1729р.



Основні напрями вдосконалення вексельного права у Статуті 1832 р.


Другий вексельний Статут, підписаний князем Кочубеєм 25 червня 1832 р., виник на основі практики використання векселів у господарській діяльності та запозичення тогочасних досягнень західноєвропейських законодавств. Окремих змін та доповнень до Статуту 1729 р., а також інших законодавчих документів, що їх В. Фомін вмістив у "Звід узаконень про векселі", опублікований у

1826 р., за період 1729 — 1822 рр. налічувалось аж 172. Зокрема, це стосується векселездатності. Скажімо, якщо за Статутом 1729 р. право брати вексельні зобов'язання мали купці та інші особи, які вступали з ними у договірні відносини, то впродовж XVIII ст. векселездатність таких осіб була обмежена лише представниками торгового стану.

Головною рисою нового Статуту було те, що він містив положення німецького і французького вексельних законодавств, у тому числі:

• по-перше, було визначено дев'ять загальних обов'язкових реквізитів, а також чотири, що стосувалися лише переказ-ного векселя. Серед інших вимог були обов'язковість вексельної мітки й визначення валюти боргового зобов'язання;

• по-друге, було введено поняття безоборотного напису та допускався бланковий індосамент;

• no-трете, підкреслювалася необов'язковість для переказ-ного векселя відмінності між місцем видачі платежу і місцем платежу, тобто вексель став обслуговувати усі операції у тому ж самому місті.

Як і попередній, Статут складався з трьох глав і відображав значний прогрес вексельного законодавства. Але спільний, окремо не виділений, виклад правил обігу простих і переказних векселів утруднював практичне використання Статуту. Пересічному читачеві важко було розібратися, які правила стосуються простих векселів, які — переказних, а які поширюються на обидва типи векселів. Особливо гострою ця проблема була для судочинства, що мало справу переважно з простими векселями.

Ось чому досить швидко постала потреба у новому вексельному Статуті. Його проект було розроблено ще у 1860 р. й передано на попередній розгляд до біржових комітетів, відділень комерційної та мануфактурної рад, до комерційних судів та деяким особам, добре обізнаним із цією сферою економічних відносин. Загалом усі 55 років обговорення проекту характеризувалися подальшим удосконаленням вексельного законодавства. Зокрема, закон від З грудня 1862 р. вніс суттєві зміни у положення про векселездатність. Така дієздатність від купецтва була розширена до загальногромадянської. Виняток становили лише особи духовного звання усіх конфесій і нижчі військові чини (останнє було зняте законом від 5 червня 1875 р.).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вексельна справа» автора Демківський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЕВОЛЮЦІЯ ВЕКСЕЛЬНОЇ СПРАВИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ ТА СРСР“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЧАСТИНА I. ВЕКСЕЛЬ ТА ВЕКСЕЛЬНИЙ ОБІГ

  • Розділ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТЬ І ФУНКЦІЇ ВЕКСЕЛІВ

  • Розділ 2.СВІТОВИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ВЕКСЕЛЬНОГО ОБІГУ

  • ЕВОЛЮЦІЯ ВЕКСЕЛЬНОЇ СПРАВИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ ТА СРСР
  • СТАНОВЛЕННЯ ВЕКСЕЛЬНОГО ОБІГУ В УКРАЇНІ

  • Розділ 3. РІЗНОВИДИ ВЕКСЕЛІВ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОЇ ДІЇ ТА ОБІГУ

  • ВИДАЧА І ПЕРЕДАННЯ ВЕКСЕЛІВ

  • ВИПИСУВАННЯ ПЕРЕКАЗНИХ ВЕКСЕЛІВ, ВИГОТОВЛЕННЯ КОПІЙ ТА ЇХНІЙ ОБІГ

  • Розділ 4. РЕКВІЗИТИ ТА ІНШІ АТРИБУТИ ВЕКСЕЛІВ

  • ДОМІЦИЛЯЦІЯ ВЕКСЕЛІВ

  • ОФОРМЛЕННЯ ВЕКСЕЛЬНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

  • ПРИЧИНИ НЕДІЙСНОСТІ ВЕКСЕЛЯ ТА ЙОГО РЕКВІЗИТІВ

  • Розділ 5. ПОРЯДОК ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЕРЕКАЗНИХ І ПРОСТИХ ВЕКСЕЛІВ

  • Розділ 6. ВІДЧУЖЕННЯ ПРАВ ЗА ВЕКСЕЛЕМ

  • ІНДОСАМЕНТ І ЦЕСІЯ

  • ФОРМИ ПОСЕРЕДНИЦТВА В АКЦЕПТІ ТА ПЛАТЕЖІ

  • ВЕКСЕЛЬНИЙ ОБІГ ЗА УЧАСТІ ПОСЕРЕДНИКІВ

  • ЧАСТИНА II. МЕХАНІЗМ ВЕКСЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ

  • Розділ 7. АКЦЕПТНІ ОПЕРАЦІЇ З ВЕКСЕЛЯМИ

  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ АКЦЕПТУ

  • АКЦЕПТНИЙ КРЕДИТ ТА ЙОГО ЕФЕКТИВНІСТЬ

  • ВЧИНЕННЯ ПРОТЕСТУ В НЕАКЦЕПТІ

  • ПРАВО РЕГРЕСУ, ЙОГО СКЛАДОВІ ТА СПОСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • Розділ 8. АВАЛЬ ТА АВАЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ

  • Розділ 9. ДИСКОНТУВАННЯ ВЕКСЕЛІВ

  • ПЕРСПЕКТИВИ СТАНОВЛЕННЯ ДИСКОНТНОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

  • Розділ 10. ЗАСТАВА ВЕКСЕЛІВ

  • Розділ 11. ОПЕРАЦІЇ ІНКАСО ВЕКСЕЛІВ У БАНКАХ

  • ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ІНКАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ

  • Розділ 12. МЕХАНІЗМ ПЛАТЕЖУ ПОГАШЕННЯ І ОПРОТЕСТУВАННЯ-ВЕКСЕЛІВ

  • КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи