Розділ 3. РІЗНОВИДИ ВЕКСЕЛІВ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОЇ ДІЇ ТА ОБІГУ

Перевагою банківського векселя є те, що він може бути використаний у будь-який час як засіб платежу. Взагалі він є вигідним поміщенням капіталу: адже процент за банківським векселем дещо вищий, ніж за депозитними внесками або депозитними сертифікатами.

Банківські векселі в Україні випускаються в обіг на основі чинного законодавства всіма банківськими установами на умовах, які визначені нормативними документами і Правлінням кожного банку. Ремітентом банківського векселя може стати будь-яка юридична особа — законно визнаний суб'єкт підприємницької діяльності.

Банківський вексель зі строком погашення на вказану дату продається з дисконтом від його номінальної вартості. Купівля цих векселів оформляється договором, що укладається між набувачем і векселедавцем-банком на умовах останнього. Надалі, вільно обертаючись як різновид цінного паперу, банківський вексель може використовуватися як засіб платежу, застави, купівлі-продажу тощо. Передаючись індосаментом у власність іншої особи або для виконання вказаних дій на підставі доручення (інкасо), банківський вексель може бути погашений лише емітентом, тобто тією установою, яка його випустила.

За економічною суттю банківські векселі суттєво відрізняються від векселів підприємств, а саме:

• якщо комерційні векселі, оформляючи реальні товарні угоди, мобілізують внутрішні резерви господарств і підприємств, то банківські векселі є одним із різновидів сурогату грошей і прямого банківського кредитування;

• векселі товаровиробників зменшують потребу в оборотних засобах і надають суб'єктам господарського життя потрібну їм оперативну мобільність у розрахунках. Інший наслідок має емісія банківських векселів. Вона розширює оборотні засоби за рахунок зовнішніх вливань приватних розрахункових засобів в економіку;

• емісія корпоративних векселів органічно вписується у систему вексельного обігу і сприяє ефективному використанню значної маси внутрішніх кредитних ресурсів учасників господарського життя. Емісія ж банківських векселів фактично є доповненням до грошової емісії Національного банку України. Отож векселі банків збільшують грошову масу в обігу, заповнюючи грошову нестачу емісії НБУ та даючи комерційним банкам можливість привласнювати емісійний дохід.

Водночас оформлення реальних банківських позик векселями не викликає таких масштабних негативних наслідків, як додаткова емісія платіжних засобів, шо здійснюється за рішенням Верховної Ради України. Основною відмінністю такою емісії стає зростання позичкової заборгованості підприємств і установ та неотовареної маси грошей. Адже врахування і застава векселів у банку не є позичкою нового капіталу, оскільки клієнт його вже має у формі цінного паперу (векселя). Тобто йому потрібен ви-соколіквідний засіб — гроші. А враховуючи вексель, клієнт банку отримує гроші як засіб платежу, а не капіталу.

Сучасна практика емісії та обігу банківських векселів в Україні виробила певну систему дій учасників цього процесу (див. схему 3.2).

Надання кредиту у формі банківських векселів є високоприбутковою операцією, яка потребує порівняно невеликих витрат (оформлення векселів, придбання бланків, створення обов'язкових резервів). Наприклад, за Положенням Центрального банку Російської Федерації обов'язкові резерви за строковими зобов'язаннями від 31 до 90 днів мають становити 16%, а за строковими зобов'язаннями понад 90 днів — до 12%. Навіть з урахуванням невисокого рівня відсотків за вексельним кредитом (у чотири — п'ять разів нижчі, ніж ставки звичайного грошового кредиту) банківські векселі здатні приносити прибуток у розмірі 200 — 300% річних.

Придбання банківських векселів значно вигідніше, ніж зберігання відповідних грошових коштів на депозитних рахунках. Так, у Росії податок на дохід підприємства за вексельними операціями оподатковується ставкою у

15%. Аналогічний дохід, отриманий на депозитному рахунку, обкладається ставкою у 35%.

Підприємство, володіючи векселями, має такі переваги:

• підтримує належний рівень своєї ліквідності;

• у будь-який час може продати вексель на фондовому ринку і в такий спосіб поповнити свої оборотні кошти;

• за допомогою індосаменту банківським векселем має право розрахуватися за власні фінансові зобов'язання;

• банківським векселем може користатися як засобом застави, для отримання кредиту тощо.

За допомогою банківських векселів банки надають один одному можливість набуття кредитних ресурсів шляхом продажу тратти на грошовому ринку. Але такі дії досить часто стають способом фінансування спекулятивних операцій з цінними паперами та іноземною валютою.

Серед фінансових векселів виділяються векселі, основу яких складають не реальні кредитні угоди, а ті комбінації ділків, під які іншим законним способом отримати грошовий кредит неможливо. До таких належать "дружні" та "бронзові" векселі.

"Дружній" вексель — це борговий документ, за яким немає ніякої конкретної угоди, ніякого фінансового зобов язання, проте учасники його складання є реальними особами. "Бронзові" векселі також не мають реального забезпечення, але виписуються на вигаданих або економічно неспроможних осіб. Це дає підставу віднести "дружні" та "бронзові" векселі до фальшивих. їхніми загальними ознаками є, по-перше, безгрошовість, тобто відсутність боргу як законної основи вексельного зобов'язання та інших реальних економічних засад видачі векселів; по-друге, безвалютність, тобто відсутність майнового забезпечення боргу та його відшкодування.