Розділ «ПРИЧИНИ НЕДІЙСНОСТІ ВЕКСЕЛЯ ТА ЙОГО РЕКВІЗИТІВ»

Женевська система вексельного права розрізняє два аспекти недійсності векселя. Перший зумовлює недійсність векселя у випадку дефекту вексельної форми, а другий — дефекту реквізитів.

Ці пункти можна деталізувати. Отож вексель визнається недійсним, якщо:

• платіж за векселем не є безумовним, а ставиться у залежність від якихось обставин;

• вексельне зобов'язання або пропозиція сплатити не є простими, а ускладнюються посиланням на інші обставини;

• предметом векселя виступає не вказана сума грошей, а майно або право;

• відсутній якийсь з обов'язкових реквізитів;

• дата складання векселя або платежу за ним не є реальною;

• строки платежу вказані інакше, ніж того вимагає законодавство, або зазначені як кілька послідовних строків платежу;

• вексельна сума вказана не одним числом, а якимось іншим способом, наприклад, у вигляді послідовного ряду цифр або вилки типу "від 5000 до 7000 гривень";

• у тексті міститься умова про право кожного з векселетримачів на проценти з векселя пропорційно термінові перебування векселя в розпорядженні даного тримача;

• у тексті міститься умова про право векселетримача одержати нараховану суму процентів валютою, що відрізняється від валюти основної суми векселя.

В основі другого аспекту дефектності векселя можуть лежати різні чинники. Насамперед це неправоздатність особи, яка зробила напис на векселі. При цьому, як зазначалося, недійсність підпису неправоздатної особи стосується лише даної особи, а всі інші підписи дієздатних осіб не втрачають силу вексельного права. За таких умов вексель може функціонувати як частково дійсний і виконувати належні операції.

Розвиваючи далі проблему дієздатності векселя, слід зазначити, що недійсність векселя можуть спричинити ще такі обставини:

• якщо вексель визнано підробленим. Підробленим вважається вексель із написом, зробленим від імені якоїсь осо*

би, котре було використане для цієї мети. За таких умов ніяких вексельних зобов'язань не має ні дана особа, ні той, хто скористався чужим ім'ям, тому що останній вчинив злочин і за це несе кримінальну відповідальність;

• якщо вексель визнано фіктивним. Це трапляється тоді, коли у векселі зазначені вигадані, неіснуючі особи. Подібні векселі переважно розраховані на отримання грошей шляхом урахування векселів у банку. Відповідальність за виготовлення фіктивних векселів установлена кримінальним правом;

• якщо у векселі зроблені необумовлені виправлення, підчистки чи перекреслення, що спотворюють форму реквізитів. Водночас це не стосується випадкових надривів векселя або навіть ненавмисних відривів якоїсь його частини. За умови збереження всіх реквізитів такі векселі залишаються дійсними.

Підбиваючи підсумки, доцільно навести деякі правила, вказані вітчизняним вексельним правом:

перше правило проголошує, що все те, що написане на векселі, але не відповідає вимогам законодавства, вважається ненаписаним, тобто недійсним, неіснуючим;