Розділ 3. РІЗНОВИДИ ВЕКСЕЛІВ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОЇ ДІЇ ТА ОБІГУ

Таблиця 3.2

Класифікація векселів за їхніми економічними формами

Продовження таблиці 3,2

За економічною природою і залежно від передбачуваного використання суми векселі бувають товарні (комерційні) та фінансові. Товарний (комерційний) вексель — це гарантійне зобов 'язання боржника здійснити платіж указаної суми в зазначений строк постачальникові за поставлену у кредит продукцію, товари, виконані роботи або надані послуги, що забезпечує повноту і своєчасність погашення дебіторської та кредиторської заборгованості.

Звичайно, на векселі не зазначається, що він є товарним чи фінансовим. Дані назви лише відображають економічний характер вексельної угоди. Товарні векселі ще називають купівельними, тобто йдеться про те, що вони виникли на базі товарного боргу. Як правило, вони виступають гарантією оплати товарів і свідоцтвом про надання комерційного кредиту, в основі якого лежать договірні зобов'язання й виробничі зв'язки між постачальником (продавцем), котрий виступає векселетримачем (ремітентом), і покупцем (векселедавцем). Іншими словами, вексель є документом, який формалізує економічну взаємозалежність покупця і продавця товару та передбачає взаємоконтроль виконання їхніх договірних зобов'язань. Комерційними вважаються не лише угода щодо передання товарів, а й векселі, які оформляють операції підприємств та банків, у тому числі й тоді, коли банк надає свій акцепт для загального чи спеціально визначеного фінансування підприємств. Випускаються товарні векселі, як правило, підприємствами та установами, тому їх ще називають корпоративними. Товарні векселі можуть бути знаряддям кредиту і розрахунковим засобом, багаторазово обслуговувати угоди купівлі-продажу, замінюючи грошові ресурси.

Комерційні векселі на відміну від паперових грошей видаються переважно під товарні потоки, в обігу перебувають визначений час, мають суворий механізм вилучення з обігу і погашення. Ось чому вони не можуть бути випущені у надлишковій кількості, а курс кожного комерційного векселя реально складається лише за умови стабільності фінансово-господарської діяльності задіяних у ньому осіб, під впливом попиту й пропозиції на ринку кредитних ресурсів і загальногосподарської та ринкової кон'юнктури. При цьому наголосимо, що:

• зниження або втрата номінальної вартості стосується лише даного векселя і не зачіпає усіх інших;

• зростання в обігу кількості комерційних векселів не змінює загальної маси грошей, змінюється тільки структура грошових агрегатів;

• під впливом зростання загальної маси комерційного вексельного кредиту змінюються структура і співвідношення різних форм кредиту, а його загальна маса залишається такою самою.

Класична система розрахунків за допомогою комерційних векселів передбачає цілу низку дій учасників вексельного обігу (див. схему 3.1).

Отже, комерційні векселі, стимулюючи виробництво та рух товарів, зменшують час перебування капіталу у товарній формі, прискорюють процес суспільного відтворення і підвищують надійність розрахунків, оскільки у випадку акцепту банком той вимагає від клієнта негайних платежів.

Фінансові векселі — це грошові зобов'язання, що не пов'язані з купівлею-продажем. Первинним джерелом виникнення фінансових векселів є оформлення фактичних угод щодо отримання грошової позички проти виписки вексельного боргового зобов'язання.

Основними операціями, що обслуговуються фінансовими векселями, є такі:

• позички, які видаються одним підприємством за рахунок тимчасово вільних коштів іншому підприємству;

• перерахування до бюджету податкових платежів;

• отримання бюджетного фінансування;

• оформлення простроченої кредиторської заборгованості;

• зобов'язання отримувача кредиту з метою його погашення.

Фінансові векселі використовуються також для отримання банківського кредиту у негрошовій формі. Це набагато вигідніше, тому що передбачає нарахування процентів за вексель на відміну від сплати їх за користування банківським кредитом. Векселі, що виставлені банком банкові, як правило, є фінансовими траттами. Якщо фінансовий вексель видав банк, його ще називають банківським. Водночас банківський вексель може мати і фінансову природу (коли банк видає вексель як депозитний інструмент з метою залучення грошових коштів), і товарну (у випадку оформлення банком вексельного кредиту).

Банківський вексель — це короткострокове боргове зобо-в язання, що надає його власникові право отримати зазначену у векселі суму після збігу терміну платежу. Він засвідчує, що підприємство чи інший клієнт внесли до банку суму, вказану у векселі, а банк зобов'язується погасити його у певний строк. Дохід векселетримача при цьому становить відсоток, що матеріалізується у грошовому вираженні шляхом визначення різниці між ціною номіналу і ціною продажу банківського векселя. Банківський вексель може зберігатися у векселетримача, а також у депозитарії банку. Але при втраті він не поновлюється.