Розділ «ІНДОСАМЕНТ І ЦЕСІЯ»

Нагадаємо, що цесія — це уступлення вимог за зобов'язаннями іншій особі. Вона означає передання комусь своїх прав на щось. У вексельному праві цесія використовується для передання векселів, у яких є застереження "не наказу", для прострочених для здійснення протесту векселів, для вже опротестованих векселів, для векселів, у яких індосатом є аваліст, та у деяких інших випадках. У договірних відносинах цесії особа, що уступає свої права, називається цедентом, а той, хто набуває їх, — цесіона-рієм. Цесія, як і індосамент, е інструментом передання прав. Але її слід відрізняти від індосаменту, якому властиві більші за обсягом правові дії.

Найважливіші відмінності індосаменту і цесії такі: По-перше, індосаментом передаються ордерні цінні папери, а цесією — іменні. В індосаменті індосат виступає спадкоємцем усіх прав попереднього індосанта, в тому числі прав щодо вексельного боржника, отримуючи змогу вимагати задоволення усіх зобов'язань за векселем.

Цього не має цесія. Вона здатна передавати право вимоги за векселем не як самостійного права векселетримача, а лише як права того, хто виписав дану цесію. До того ж цесія може обмежуватися наданням права вимоги лише проти однієї з векселезобов'язаних осіб — платника або іншого прямого боржника, вона може передавати й частину суми. Якщо індосант бере на себе відповідальність перед будь-ким із наступних векселетримачів, то цедент поступається лише своїм правом і відповідає тільки перед своїм наступником за дійсність переуступлених прав, але не за їх реалізацію.

По-друге, індосамент ставиться на самому векселі, а цесія може здійснюватися і у вигляді окремого договору. Якщо за індосаментом вексель із передавальним написом просто передається індосатові, то за договором цесії зобов'язана за векселем особа має право вимагати засвідчення дійсності цесії. Це може бути й вимога наявності підпису цедента, завіреної нотаріально. Як відомо, підпис, що скріплює передавальний напис шляхом індосаменту, підтвердження не потребує. Якщо у спорах стосовно цесії доведення факту передання прав цесіонарієві регулюється загальноцивільним правом, то в індосаменті легітимація індосата значно спрощена.

По-третє, індосамент діє як одностороннє передання усіх прав за векселем, а цесія виступає двосторонньою угодою між тим, хто уступає права, і тим, хто їх отримує. Цесіонарій, набуваючи прав вимоги за векселем, зобов'язаний у договорі цесії обгрунтувати розмір і обсяг цесії, оскільки вона може охоплювати не всю сукупність векселе зобов'язаних осіб. Зі свого боку цедент відповідає тільки за дійсність уступленого йому права, але не за результати. Тобто він несе відповідальність за законність підстав, які дозволяють отримувачеві цесії пред'явити вимогу, позов та інше до дійсного вексельного боржника. Водночас цедент не відповідає за те, чи здатний цей боржник своєчасно оплатити вексельну суму, якщо тільки він окремо не взяв на себе відповідно поза вексельної відповідальності.

По-четверте, індосамент може бути бланковим або пред'явницьким. Цесія, навпаки, завжди буває іменною і може виникати не тільки на основі передання вказаних у ній прав, а й наслідування майнових прав векселетримача і за рішенням суду. На відміну від цесії, яка допускає часткове передання прав і певні умови, в індосаменті це визнається недійсним. Нарешті, за індосаментом індосант стає відповідальним перед наступними векселетримачами, а цесія такого не передбачає.