Розділ «ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ІНКАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ»

Для інкасування приймаються векселі з оплатою в тих місцях, де діють установи банків. Прийнявши вексель на інкасо, банк зобов'язаний:

• засвідчити наявність перепоручительського напису, про який мова йшла вище;

• своєчасно надіслати вексель у місце платежу і повідомити платника про надходження документів на інкасо;

• отримати належний платіж і повернути погашений вексель платникові;

• якщо платіж не отримано, негайно опротестувати неоплачений вексель від імені довірителя та повідомити його про виконання доручення.

Неоплачені документи зберігаються в банку для повернення їх клієнтові протягом установленого терміну. Після його закінчення банк не відповідає за подальше їх зберігання.

Нагадаємо, що інкасо буває двох видів: "чисте" і документарне. "Чисте" інкасо використовується з метою отримання акцепту і платежу, а документарне — для видачі комерційних документів платникові (акцептантові) проти платежу (акцепту). Залежно від випадку та чи інша форма інкасо здійснюється й на інших умовах, які вказує довіритель.

Основні вимоги інкасо можна сформулювати таким чином:

по-перше, вексель, що відправляється на інкасо, як ми вже знаємо, обов'язково супроводжується інкасовим дорученням;

по-друге, банк має старанно перевірити дане доручення і перелічені в інкасо документи. При цьому він повинен діяти тільки у межах цього доручення і у відповідності з юридичними правилами інкасо. Далі перевірки документів обов'язки банку не сягають. Якщо з якихось причин банк не може виконати розпорядження поручителя або відсутній якийсь із перелічених документів, він зобов'язаний негайно повідомити про це того клієнта, який дав йому доручення інкасо;

по-третє, для виконання розпорядження поручителя банк-ремітент може використати і банк, який указав поручитель, і будь-який інший. З цією метою він направляє йому відповідні документи і доручення власним коштом. Згідно з "Уніфікованими правилами інкасо", банки не несуть відповідальності за можливі затримки або втрату документів у ході пересилань, за помилки або перекручення у телексах, телеграмах чи повідомленнях електронних систем зв'язку, неточності перекладу з однієї мови на іншу тощо;

по-четверте, для отримання платежу або акцепту вексель слід пред'являти трасатові у такій формі, в якій він був отриманий від поручителя. На ньому додатково можна лише наклеїти необхідні марки, а також зробити потрібні супровідні передавальні написи та прикласти відтиски печатки або інші ідентифікаційні знаки чи символи;

по-п'яте, оплата інкасованих іноземних векселів має виконуватися негайно і тільки місцевою валютою, якщо інших вказівок у дорученні немає;

по-шосте, банк — виконавець інкасового доручення зобов'язаний простежити, щоб форма акцептування векселя була дотримана повністю і згідно з дорученням клієнта. Водночас він не несе відповідальності за вірогідність підписів та повноваження осіб, що поставили свої підписи на векселі. В інкасовому дорученні має бути також розпорядження щодо опротестування та інших юридичних процедур, які можуть виникнути у випадку відмови від акцепту або несплати вексельної суми. Якщо такого застереження немає, то банк не бере на себе у цьому плані ніяких зобов'язань. Усі комісійні винагороди і затрати, пов'язані з операцією протесту, відносять на рахунок поручителя;

по-сьоме, якщо поручитель призначає свого представника для вчинення дій на випадок відмови від акцепту або невиконання платежу, то інкасове доручення має містити чітко сформульовані його повноваження. У разі відсутності останніх жодні розпорядження представника банком не виконуються.

Повідомлення про виконання інкасового доручення оформлюється банками з дотриманням таких правил:

• у кожному з них мають бути всі потрібні уточнення, включно з номером інкасового доручення, яке присвоїв йому банк;

• повідомлення відправляється найшвидшим засобом зв'язку. Якщо банк вирішує відправити його телеграфом, електронними телекомунікаційними системами, то це здійснюється коштом поручителя;

• повідомлення про оплату, що її прийняв банк, негайно надсилається до того банку, який доручив виконати інкасо. При цьому воно містить зазначення інкасової суми або тієї суми, що переказується, за вирахуванням видатків інкасо, комісійних та інших затрат, пов'язаних зі способами розпорядження фондами.