Розділ 3. РІЗНОВИДИ ВЕКСЕЛІВ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОЇ ДІЇ ТА ОБІГУ

• готові векселі (made paper). Вони містять лише підпис трасанти (можливо, і трасата-акцептанта). У готових векселях відсутні підписи індосантів, що знижує надійність документа.

Обіг міжнародних векселів регулюється національним законодавством кожної країни. Якщо воно не визначилося з цим питанням, вексель може визнаватися недійсним. Щоб цього не трапилось, потрібно уважно вивчати особливості вексельного законодавства країни, де вексель був складений.

Вексель, виписаний і погашений у межах однієї країни, називають національним (внутрішнім).

Місцевими е векселі, у котрих місце видачі та місце платежу збігаються.

Залежно від строків платежу векселі поділяються на:

• ті, що підлягають оплаті за пред'явленням;

• ті, що підлягають оплаті після закінчення певного періоду часу з моменту їх пред'явлення платникові для акцепту;

• ті, що підлягають оплаті після закінчення певного періоду часу з дати їх складання;

• ті, в яких точно визначена календарна дата платежу. Строк платежу може зазначатися як цифрами, так і

літерами. Вексель, що виписаний в інший спосіб, визнається недійсним. У векселях не можна вказувати послідовні чи альтернативні строки платежу або взагалі не писати строк платежу. Не можна також пов'язувати строк платежу з настанням якоїсь події.

За формою платежу векселі поділяють на:

платіжні, якщо вони підлягають оплаті в строк;

забезпечувальні, які використовуються лише для забезпечення наданого кредиту. Забезпечувальні векселі зберігаються у банку на спеціальному рахунку депо і не оплачуються, а викуповуються позичальником до збігу строку платежу шляхом погашення позиченої заборгованості. Якщо забезпечувальний вексель є "чужим" для позичальника (див. нижче), то на погашення заборгованості може спрямовуватися інкасована банком сума такого векселя.

Забезпечувальні векселі можуть бути:

• "чужими", за якими позичальником є індосант. "Чужі" векселі передаються банкові за допомогою бланкового індосаменту або ж забезпечувальним індосаментом на ім'я банку і становлять основу ломбардних операцій. Тому їх ще називають ломбардними векселями;

• власними, за якими позичальник виступає як платник. Власні векселі переважно бувають соло-векселями, передаються банкові за іменним індосаментом із зазначенням "не наказу" або ж за бланковим чи забезпечувальним написом і зберігаються там на основі заставного права. Власні векселі, на відміну від чужих, не є додатковим забезпеченням отриманої позички, а використовуються для швидкого стягнення за простроченими і непогашеними заборгованостями. Соло-векселі позичальника наказу банка, крім застави, слугують ще й додатковим забезпеченням позички і належать до власних ломбардних векселів.

Класифікація векселів за їхніми різними ознаками є важливою. Але таким шляхом не можна визначити ні характер відносин між векселе зобов'язаними особами, ні природу появи вексельного зобов'язання. Рівень добротності векселя та надійності платника інколи створює певний ризик. Тому кредитор, отримуючи у розрахунок вексель, має якомога досконаліше з'ясувати справжній характер векселя та його реальну економічну підставу.

МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВЕКСЕЛІВ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

Скарбницькі векселі

Сфери застосування вексельних розрахунків в Україні, звичайно, поки не можна порівнювати зі світовою практикою. Отож векселі в нас використовуються: