Розділ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТЬ І ФУНКЦІЇ ВЕКСЕЛІВ

Користуючись цим, векселетримач за потреби може у будь-який час отримати грошові кошти, не чекаючи настання терміну платежу за векселем. Для цього вексель можна вільно продати на вексельному ринку, закласти у заставу в комерційному банку, використати як платіжно-розрахунковий документ у комерційних угодах. Цим самим вексель не лише прискорює розрахунки, а й усуває з них грошовий платіж. До того ж складання і видача векселів максимально спрощені. Передбачається лише домовленість учасників угод, що оформляються векселями. Для випуску векселя в обіг не потрібні державна реєстрація та проспект емісії. Крім того, затрати на операції з використанням векселів є найнижчими з усіх інших способів платежу.

Через векселізацію товарозбутової сфери наше суспільство може отримати потужний важіль прискорення процесу переходу прав власності без соціальних потрясінь. А головне — шляхом усунення від управління збитковими і малорентабельними підприємствами некваліфікованих з позицій ринкової економіки керівників поступово будуть налагоджені ефективне виробництво та збутова діяльність. Удосконаливши своє вексельне законодавство, Україна могла б увійти в систему міжнародних вексельних розрахунків і цим прискорила би своє влиття у світову систему господарства та міжнародного поділу праці.

Нині наші комерційні банки мають певну законодавчу базу для розширення своєї взаємодії з клієнтами на основі векселів. Зокрема встановлено, що вартість векселів, які придбав банк, не належить до пасивів. Це означає, що затрати банку на придбання векселів не зменшують його активний баланс та не обмежують кредитоздатність.

Але на купівлю векселів банками ще існують деякі обмеження. Наприклад, іноземні громадяни не мають права отримувати українські векселі, обіг яких обмежується лише національною територією. Ці та інші обмеження суперечать положенням Женевської системи вексельного права, але їх запровадження аргументується інтересами національної безпеки.

Третя функція векселів полягає у здійсненні надійного контролю за виконанням зобов 'язань. Цим вексель активно впливає на економіку, забезпечує подолання її диспропорцій та усуває труднощі відтворювальних процесів у товаровиробників, їхні взаєморозрахунки підносяться на якісно виший рівень, стають прозорими та передбачуваними, гарантованими і виваженими.

Втілення в життя Закону України "Про обіг векселів в Україні" здатне вже через нинішню інфраструктуру залучати відносно дешевші позичкові кошти, скоротити прострочену заборгованість у технологічно замкнених ланцюгах підприємств і галузей, зняти неплатоспроможність, що викликана нестачею обігових коштів у зв'язку зі спадом виробництва, зменшенням і несвоєчасністю бюджетного фінансування та недоліками кредитної системи. Вексельні операції надають суб'єктам господарювання можливість успішно використовувати податковий кредит, легко емітувати боргові зобов'язання без державної реєстрації тощо. До того ж ці суб'єкти отримують емісійний прибуток та додаткові обігові кошти без залучення кредиту. Що ж до комерційних банків, то вексельний обіг сприяє масовому залученню ними грошових коштів підприємств і громадян. Підтвердженням дієвості вексельного обігу є також надання кредиту за меншими, ніж банківські, ставками, оскільки банк не сплачує депозитного та інших процентів за залучені ресурси. Важливе й те, що вексель обмежує монополію банківської системи на кредит.

Вексельний обіг має антиінфляційний характер. Замінюючи готівку у процесі обігу фондів та обігу товарів, векселі скорочують грошову й кредитну масу, і це робить їх ефективним важелем антиінфляційного механізму.

Ставши потужним надбанням усіх сфер господарського життя розвинутих країн, найлегшою і найпростішою формою передання капіталу-функції та капіталу-власності з одних рук до інших, вексель активно сприяє залученто у виробничу діяльність якнайширшого обсягу багатств, стимулює зростання масштабів виробництва, капіталу та його купівельної сили. Реалізуючи свої функції, він перевищив економічну роль грошей як платіжного засобу і обмежив коло обігу грошей. При цьому якщо значення та функції національних грошових знаків обмежені державними кордонами, то в ідеалі вексель завжди і повсюдно має однакову вартість.

Векселеві властиві й інші переваги перед грошима. Зокрема, для учасника господарського життя мобілізація грошових коштів, як правило, пов'язана з неабиякими труднощами і необхідним часовим періодом. Вексель же може складатися у будь-який час, коли виникає потреба у забезпеченні угод. Будучи певним сурогатом готівкової оплати кредитного контракту, вексель одночасно отримує купівельну здатність грошей, вартість товару і власну вартість у вигляді курсової ціни.

Вексель не тільки підносить ефективність національної економіки, а й стимулює її прибуткову участь у міжнародному поділі праці. Із трьох форм міжнародних розрахунків (платіж готівкою, авансовий платіж і платіж у кредит) найпривабливішою є вексельний розрахунок. Він не потребує переказу готівкових коштів за межі країни, прискорює і спрощує експортно-імпортні операції та виводить їх з-під надмірно жорсткого диктату банків.

Ці та інші функції векселів переконують, що без широкомасштабного впровадження вексельного обігу неможливим стає саме функціонування економіки. І всім учасникам господарського життя в Україні слід виходити з того факту, шо вексельному обігові належить виключна роль у. нормальному відтворенні будь-якої економіки: перехідної чи ринкової.

ОСОБЛИВОСТІ ВЕКСЕЛЬНОГО ПРАВА

Складові системи.

За своєю суттю і формою вексель істотно вексельною права відрізняється від усіх інших боргових зобов'язань. Виконуючи функції знаряддя кредиту, засобу платежу та інструменту для інкасування боргів, вексель творить особливу сферу вексельного права.

Вексельне право — це сукупність законодавчих і звичаєвих норм, які регулюють відносини між векселезобов'язаними особами.

Права і обов'язки учасників вексельного обігу в Україні, його норми та правила визначені у Положенні "Про переказний і простий вексель", що є Додатком № 1 до Уніфікованого закону, прийнятого Женевською конференцією як Конвенція № 358, у низці законодавчо-нормативних актів і передусім у Законі України "Про обіг векселів в Україні".

Загалом економічно-правові особливості вексельних зобов язань відображаються у таких принципах:

безумовність: необмеженість і простота вексельного зобов'язання чи наказу, неможливість заперечень;

формальність: утрата вексельної сили документом через недотримання форми, відсутність якогось із реквізитів, установлення інших, ніж визначені законом, термінів платежу;

абстрактність: відокремленість вексельних зобов'язань від основоположних угод;