Розділ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТЬ І ФУНКЦІЇ ВЕКСЕЛІВ

оборотність: спрощена і мобільна форма уступки вексельних прав;

односторонність: неможливість одночасних зустрічних вимог, прав і обов'язків чи зобов'язань;

регресивність: право зворотної вимоги;

солідарна відповідальність: право позовної вимоги як від усіх зобов'язаних за векселем осіб, так і від кожного з них окремо.

Цей перелік відображає не лише сукупність особливостей вексельного права, а й його матеріальний зміст. Зокрема, основу вексельної угоди становить комерційний кредит, який учасники господарського життя надають один одному в процесі розрахунків. Беззастережність сплати визначеної суми грошей має виражатися просто і не обтяжуватися будь-якими умовами, застереженнями чи посиланнями на них. Право вимоги платежу за векселем передається разом із ним. Для того ж, хто зобов'язаний, дотримання положень вексельного тексту становить лише зобов'язання, яке слід виконати без будь-яких заперечень з його боку. А письмова, строго встановлена законом форма передбачає, що вексельне зобов'язання може міститися лише у тексті векселя і однозначно засвідчуватися підписом.

Численність нормативних актів щодо вексельного обігу насамперед визначається функціями векселя як провідного знаряддя кредиту. Законодавства усіх країн світу належним чином охороняють права учасників вексельного обігу, а порушення норм вексельного права карається з найвищою суворістю. Наприклад, у разі неплатежу боржника за векселем його майно роз'єднується на такі частини, що придатні для продажу з публічного торгу; неплатникові перекриваються можливості отримання кредиту. Більше того, недоторканність його особи може бути порушеною.

Розглянемо основні складові вексельного права.

По-перше, грошовий вираз вексельних зобов'язань. Тобто зобов'язання можуть виражатися у векселі лише у вигляді відповідної грошової суми.

По-друге, строковість і визначеність. Термін існування вексельного зобов'язання або розраховується наперед й заноситься у реквізит векселя, або ж визначається за даними тексту векселя чи на основі вексельного закону. Тривалість чинності векселя не може ставитись у залежність від будь-яких подій.

По-третє, безумовність і беззастережність. Наказ у переказному і зобов'язання у простому векселі про сплату вказаної грошової суми мають бути простими і не обтяженими якимись застереженнями.

По-четверте, абстрактність. Ця складова вексельного зобов'язання полягає у відсутності інформації про характер угоди, яка відображається у тексті. Допускається лише посилання на який-небудь документ, що став підставою видачі векселя. Але таке посилання не повинно торкатися беззастережності наказу (зобов'язання) платежу і має бути юридично нейтральним.

По-п'яте, оберненість і односторонність. Це означає, що право вимагати платіж за векселем передається разом із векселем шляхом нанесення індосаменту. Односторонність вексельного зобов'язання полягає у дотриманні умов зобов'язання і не передбачає будь-яких вимог зобов'язаного. Тому ж, хто має право, вексель дозволяє отримати вказане зобов'язання без будь-яких зобов'язань з його боку.

По-шосте, письмова, суворо визначена законом форма. Роль форми у вексельному праві розглядається з двох боків:

а) позитивного, якщо йдеться про суворі вимоги до фінансового документу, яким є вексель. У своїй цілісності форма векселя передбачає, з одного боку, сукупність обов'язкових положень, позицій тощо, а з іншого — певні якості, провідними з яких є визначеність і точність виразу. Неясність виразу зумовлює визнання векселя недійсним. Крайній формалізм пронизує весь характер вексельного права, яке є більш суворим, ніж цивільне. Зокрема, якщо цивільне боргове зобов'язання не вимагає зазначення терміну його виконання, то у вексельному праві таке зазначення є обов'язковим;

б) негативного. Ця сторона формалізму у вексельному праві проявляється в абстрактності й незалежності вексельного зобов'язання від своєї матеріальної основи, тобто від тих обставин, які змусили векселедавця виписати і видати вексель.

Недотримання форми веде до втрати векселем його правового статусу. Вексельне зобов'язання може міститися лише у тексті векселя і скріплюється підписом. Характерною особливістю в Україні є нанесення на вексель підписів керівника і головного бухгалтера та скріплення їх печаткою.

Всі учасники вексельного обігу підпорядковуються особливим, дещо відмінним від цивільних, нормам права.

До таких норм належать:

• солідарна відповідальність. Кожен, хто поставив свій підпис на векселі, цим самим гарантує платіж за векселем у визначений термін. У разі несвоєчасності платежу векселетримач може пред'явити свої вимоги будь-кому із векселезобов'язаних осіб і навіть усім одночасно, не дотримуючись ніякої послідовності й не очікуючи ніяких строків;

• право зворотної вимоги. Не отримавши вексельного платежу, кредитор має право на прямий позов до особи, зобов'язаної платити за векселем у переказному векселі, або до особи, що видала простий вексель;