Розділ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТЬ І ФУНКЦІЇ ВЕКСЕЛІВ

• розроблено низку актів, які творять необхідне правове поле для функціонування векселя як інструмента реалізації фінансово-господарських відносин;

• унормовано порядок випуску та обігу векселів, що наближає застосування простих і переказних векселів в Україні до вимог і правил Женевської системи вексельного права;

• створено нормативно-законодавчу базу забезпечення гарантій швидкого і реального виконання вексельних зобов'язань;

• нарешті, прийнято Закон України "Про обіг векселів в Україні", який нормалізує правові відносини видачі та обігу векселів і виконання вексельних зобов'язань між суб'єктами господарювання впродовж усієї тривалості наданого кредиту.

Проте неврегульованими ще залишаються проблеми врахування індексу інфляції та мало зроблено для обмеження спроб недобросовісних боржників штучно відтягувати строки платежів. Невизначеними також є питання правового статусу державних підприємств, які перебувають у значній оперативно-господарській залежності від галузевих міністерств, та багато інших.

Застосування вексельного обігу, його складність та особливості правового регулювання потребують глибшого теоретичного обгрунтування і усвідомлення його ролі у специфічних умовах перехідної економіки України. Необхідна скоординована систематична діяльність державних законодавчих і виконавчих органів, комерційних структур, громадських асоціацій та освітніх закладів з метою розгортання загального економічного навчання. Глибоко з'ясувати основи вексельного обігу й вексельного права мають всі учасники господарського життя. Це тим більш важливо й тому, що Закон України "Про обіг векселів в Україні" передбачає надання векселездатності не лише юридичним особам, а й усім громадянам, котрі не обмежені у своїй правоздатності.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕКСЕЛІВ

Вексель (нім. Wechsel — зміна, обмін, розмін) — це встановленого зразка абстрактний письмово оформлений борговий документ, за яким одна сторона угода І зобов'язується заплатити іншій певну суму грошей у І зазначений термін. Основу векселя становить сукупність економічних і правових відносин комерційного і кредиту.

У кредитних операціях вексель виступає насамперед гарантією повноти і своєчасності оплати зобов'язання, фінансовим інструментом, який формалізує економічну взаємозалежність покупця й продавця та передбачає їхній взаємоконтроль. Зокрема, покупець (векселедавець) за допомогою векселя контролює споживчу вартість придбаного товару та умови його постачання, а постачальник (векселетримач) оцінює платоспроможність покупця як у процесі видачі векселя, так і на момент платежу.

Вексельний кредит тісно пов'язаний з банківським кредитом. Шляхом операцій урахування чи застави векселів він легко трансформується в останній. Ось чому вексель виступає не лише борговим документом, а й високоліквідним платіжним засобом.

Це робить вексель одночасно різновидом і кредитно-розрахункових документів, і цінних паперів, і кредитних грошей. Як і комерційному кредитові, вексельним відносинам властиві добровільність, свобода вибору партнерів, взаємодовіра і економічна взаємовигода, платність та строковість, обов'язковість повноцінного повернення кредитованих коштів. При цьому головне значення векселя як провідного фінансового документа ринкової економіки полягає у прискоренні укладання ділових угод і зменшенні ризиків неплатежу, скороченні потреб у коштах оборотних фондів та прискоренні їхнього руху, усуненні банківської монополії на кредитні ресурси тощо.

Векселеві притаманні такі найважливіші особливості: 1. Абстрактність зобов'язання, що оформлене векселем. Текст векселя не містить інформації про угоду, що стала підставою для виписування векселя. Тому невиконання

зобов'язань за основною угодою не може приводити до невиконання умов вексельного зобов'язання.

2. Безспірність зобов'язань за векселем. Більше того, добросовісний тримач векселя має правовий захист від заперечень, які міг би висунути йому боржник. А права наступних тримачів векселя не залежать від прав попередників.

3. Безумовний характер зобов'язань за векселем. У тексті векселя просто викладено нічим не обумовлений наказ або зобов'язання сплатити вказану суму. Будь-які обмеження або умови типу: "платіть за умов...", "платіть за товар, що має бути поставлений..." тощо позбавляють цей документ сили вексельного права.

4. Текст векселя містить наказ або зобов'язання сплатити вказану грошову суму. Документ, у якому є зобов'язання про передання у власність кредитора не грошову суму, а будь-який товар, документи, цінності чи права, сили векселя не має.

5. Вексель е письмовим фінансовим документом. Жодна, навіть публічно проголошена, заява про прийняття вексельного зобов'язання не створює правового поля векселя. Усні заяви не породжують вексельних правовідносин в усіх операціях: видачі векселя, акцептуванні, індосуванні, протесті, авалі тощо. Лише письмова форма з відміткою на самому векселі у вигляді визначених написів набуває юридичної сили. Ось чому застосування не па перової форми у випуску векселів як записів на рахунках неможливе.

6. Вексель — строго формалізований фінансовий документ, що мас обов язкові реквізити. Відсутність будь-якого з них означає, що цей документ не має сили вексельного Права, а ? звичайною борговою розпискою або наказом про оплату грошових коштів, що регулюється нормами цивільного права.

7. Особи, зобов'язані за векселем, несуть солідарну відповідальність. У разі невиконання вексельного зобов'язання основним боржником векселетримач може звернутися за стягненням до будь-кого з попередників вексельного ланцюга.

8. Право вимоги платежу за векселем належить лише законному векселетримачеві. Вексельне право захищає права законного векселетримача від претензій колишнього власника втраченого векселя і від заперечень зобов'язаної особи.