Розділ «Тема 5. МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ ТА БЮДЖЕТНЕ ВИРІВНЮВАННЯ»

Окрім того, до складу міжбюджетних трансфертів, що надаються з місцевих бюджетів, входять субвенції на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів. Таких субвенцій перераховано на суму 226,0 млн грн, що на 22,1 % більше, ніж за 2009 р. У цілому загальний обсяг трансфертів до державного бюджету відносно аналогічних показників 2009 р. зменшився на 1,1 млрд грн і становив 4,2 % усіх видатків місцевих бюджетів.

Таке зростання дотацій та субвенцій місцевим бюджетам було викликане значною диференціацією умов та рівня розвитку економіки регіонів, а отже і можливостей адміністрування податків. Адже фактично головною метою бюджетних дотацій і субвенцій було й залишається надання фінансової допомоги, а також збалансування місцевих бюджетів тих регіонів, які мають меншу податкоспроможність, тобто які є фінансово біднішими.

Чинна система формування місцевих бюджетів з низьким рівнем фінансової автономії, що характеризується зменшенням частки власних доходів та збільшенням трансфертних платежів, а також браком дієвих стимулів соціально-економічного розвитку, не сприяє здійсненню ефективної державної регіональної політики як одного з головних чинників забезпечення ринкових перетворень та дальшого розвитку економіки України.

Незмінним недоліком наявної системи міжбюджетних трансфертів є непостійність процедур визначення ефективності використання коштів субвенцій, дотацій та оцінювання одержаних результатів, що зумовлює нераціональне використання бюджетних коштів. Досі не вироблені засади надання субвенцій на використання інвестиційних проектів, у зв'язку з чим невідомо та незрозуміло, які інвестиційні проекти потрібно фінансувати, а які є нерентабельними або не мають відповідного соціального значення.

У зв' язку з цим виникає багато проблем, які потребують обгрунтованого й виваженого вирішення. Забезпечення гармонізації економічного розвитку регіонів та їх економічного зростання фактично виведене за сферу впливу трансфертної політики, оскільки субвенції на виконання інвестиційних проектів несуттєві або ж інвестування здійснюється переважно в невиробничу сферу.

Не можна не погодитися з твердженням, що застосовувана в нашій країні система фінансової взаємодії бюджетів не є досконалою, бо не створює необхідної зацікавленості місцевих органів влади в повній реалізації власного фінансового потенціалу.

Утім, незважаючи на всі окреслені вади механізму фінансової взаємодії бюджетів, цілком відмовитися від фінансового вирівнювання сьогодні неможливо, бо в Україні надто нерівномірне територіальне розміщення продуктивних сил, істотна відмінність у потребах різних територій, значно диференційована податкова база регіонів, багато в чому непорівнянні обсяги витрат у сфері надання державних і громадських послуг та вартість їх надання. Свій вплив, як уже зазначалося, справляють природно-кліматичні, історичні, географічні та інші чинники.

Дисбаланс у фінансовому забезпеченні регіонів, безумовно, вимагає відповідного реагування з боку держави, яка повинна забезпечити додержання встановлених соціальних гарантій. При цьому, на нашу думку, замість подальшого вдосконалювання міжбюджетних відносин з використанням дотацій вирівнювання доцільніше було б забезпечити рівноцінний розподіл фінансових функцій та зобов' язань між центром і регіонами, що суттєво скоротило б міжбюджетні потоки та уможливило значне підвищення фінансової автономії місцевих бюджетів1.

5.3. Аналіз формульних розрахунків дотації вирівнювання

Для виявлення причин, що впливають на обсяг міжбюджетних трансфертів, необхідно дослідити порядок їх розрахунку. Досить тривалий час при плануванні міжбюджетних трансфертів в Україні використовувалася формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2001 р. № 1195. Формула була розроблена відповідно до ст. 97 і 98 Бюджетного кодексу України для розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом, Республіканським бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними бюджетами, бюджетами міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджетами районів. Постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 р. № 1149 було запроваджено новий порядок визначення обсягу міжбюджетних трансфертів через затвердження відповідної формули.

Так, обсяг дотацій вирівнювання з державного бюджету, що надається Республіканському бюджету Автономної Республіки Крим, обласному бюджету, бюджету міст Києва і Севастополя, містам республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджету району, або коштів, що передаються з цих бюджетів до державного бюджету, визначається за загальним фондом місцевого бюджету як різниця між розрахунковим обсягом видатків та розрахунковим обсягом доходів, закріплених за відповідними місцевими бюджетами, із застосуванням коефіцієнта вирівнювання альфа за такою формулою:

Обсяг трансферту = Альфа х (Видатки - Доходи).

Розглянемо окремо розрахунок обсягу доходів та видатків загального фонду місцевого бюджету, що враховується при визначенні міжбюджетних трансфертів.

З економічної точки зору для розрахунку обсягу міжбюджет-ного трансферту правильніше було б спочатку обчислити показник обсягу видатків, що враховуються для визначення міжбю-джетних трансфертів. Розрахункові показники обсягів видатків місцевих бюджетів визначаються окремо для кожної галузі відповідно до загальних ресурсів Зведеного бюджету України і місцевих бюджетів та першочерговості соціальних видатків. Показник обсягу видатків Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету, бюджету міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджету району визначається на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригувального коефіцієнта до них з розрахунку на душу населення (державне управління, охорона здоров' я, культура і мистецтво, фізична культура і спорт, соціальні програми стосовно сім' ї, жінок, молоді та дітей), на дитину або учня - освіта, отримувача соціальних послуг - соціальний захист та соціальне забезпечення. Так, обсяг видатків загального фонду місцевого бюджету, що враховується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, становить суму десяти розрахункових показників за основними видами видатків цього бюджету. Це сума таких складових, як розрахунковий обсяг видатків на утримання органів управління, на охорону здоров' я, освіту, соціальний захист та соціальне забезпечення, на культуру і мистецтво, фізичну культуру і спорт, на інші заходи, на нерозподілений резерв коштів місцевих бюджетів, на забезпечення реалізації програм соціально-економічного розвитку регіонів, підвищення рівня забезпеченості за захищеними статтями видатків загального фонду місцевих бюджетів. Розглянемо особливості розрахунку обсягу видатків по кожній із його складових.

Розрахунок показника обсягу видатків на утримання органів управління.

Обсяг видатків на утримання органів управління визначається виходячи з кількості працівників цих органів, співвідношення показників обсягів видатків відповідних рівнів бюджетів на цю мету, що склалося за даними зведення місцевих бюджетів. У цій групі виділяються чотири формульні підходи для визначення видатків: окремо для обласного бюджету; бюджету міст Києва та Севастополя; для Автономної Республіки Крим, для міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення; для бюджетів районів. Варто зауважити, що фінансовий норматив бюджетної забезпеченості, який є обов'язковим для розрахунку видатків на утримання органів управління, визначається діленням добутку обсягу видатків місцевого бюджету в цілому по Україні та частки видатків відповідного бюджету на утримання органів місцевого самоврядування на загальну кількість працівників апарату міської ради.

Розрахунок показника обсягу видатків на охорону здоров 'я.

Обсяг видатків на охорону здоров' я визначається залежно від кількості населення адміністративно-територіальної одиниці та співвідношень між Республіканським бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними бюджетами, бюджетами міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджетами районів, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів та специфічних видатків. При цьому на надання медичних послуг використовуються такі коефіцієнти відносної вартості витрат (табл. 5.6).

Таблиця 5.6

КОЕФІЦІЄНТИ ВІДНОСНОЇ ВАРТОСТІ ВИТРАТ НА НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ*