Розділ «Тема 14. БЮДЖЕТНИЙ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ»

Основні поняття та терміни

Бюджетний ризик, бюджетний ризик-менеджмент, методи управління бюджетними ризиками, об'єкти бюджетного ризик-менеджменту, суб'єкти бюджетного ризик-I менеджменту, стратегічне управління бюджетними ризиками, ризики видатків бюджету, ризики доходів бюджету, ризики дефіциту бюджету та його фінансування, ризики державного боргу та управління ними, бюджетна безпека, боргова безпека.

14.1. Бюджетні ризики

14.2. Сутність та сучасні технології управління бюджетними ризиками

Бюджетний ризик-менеджмент є специфічним видом менеджерської діяльності, спрямованим на пом'якшення впливу ризиків на результати діяльності держави в цілому. На ступінь та величину ризику можна реально впливати через фінансовий механізм, який реалізується за допомогою стратегії, прийомів, методів та інструментів державного фінансового менеджменту в бюджетній сфері. Цей своєрідний механізм управління ризиком і є ризик-менеджментом. Сьогодні, на жаль, у вітчизняній практиці тільки починається впроваджуватися підхід, орієнтований на ризик у бюджетному менеджменті.

Як слушно зазначають зарубіжні економісти1, управління ризиком являє собою сукупність дій, які забезпечують надійність відповідної діяльності через передбачення можливих втрат у процесі управління. У свою чергу, бюджетний ризик-менеджмент можна визначити як діяльність уповноважених органів у бюджетній сфері, направлену на управління бюджетними ризиками та відносинами, що виникають у процесі цього управління, розглядаючи у такий спосіб його організаційний аспект. Тобто бюджетний ризик-менеджмент має будуватися на чітко сформованій організаційній структурі та системі управління ризиками, відповідати основоположним принципам ризик-менеджменту та бути націленим на визначення й мінімізацію ступеня ризику бюджетних втрат. Система ризик-менеджменту може розглядатись як сукупність підходів, процесів, заходів, які дають змогу певною мірою (наскільки це можливо) прогнозувати можливість настання ризикових подій з метою мінімізації втрат бюджету, тобто як техніка підвищення ефективності бюджетного менеджменту в боротьбі з ризиками (прикладний аспект).

Важливими процедурами запровадження менеджменту ризиків у певній сфері суспільної діяльності чи в певній організації є, по-перше, узгодження термінології, що застосовується; по-друге, установлення мети менеджменту ризиків; по-третє, визначення етапів та їх послідовності в процесі здійснення менеджменту ризиків; по-четверте, формування відповідної організаційної струк-тури1. Для побудови моделі системи управління бюджетними ризиками зазначимо, що вона являє собою складний механізм впливу керівної системи на систему, якою управляють з метою отримання бажаного результату, а тому головним є визначення елементів цієї системи в їх безпосередньому взаємозв'язку та взаємообумовленості.

Серед основних елементів системи бюджетного ризик-менеджменту виділимо такі (рис. 14.2): об'єкт і суб'єкт; принципи, завдання та цілі (у рамках загальної стратегії); етапи та інструментарій (технологія) управління. Зазначимо, що управління бюджетними ризиками є багатоступінчастим процесом, мета якого - зменшити або компенсувати бюджетні втрати. Ефективне управління бюджетними ризиками має бути побудоване відповідно до вимог кінцевої мети, а тому обов' язковим елементом моделі управління є чітко визначена стратегія, що має передбачати ряд цілей управління з вибором найефективніших шляхів їх досягнення.

Головною метою бюджетного ризик-менеджменту є ідентифікація, оцінка та нейтралізація впливу ризиків на формування доходів бюджету та фінансування видатків за умови максимального рівня дотримання суб' єктами бюджетного процесу вимог бюджетного законодавства. Останнє ж може бути досягнуто лише через дієве управління бюджетним процесом та забезпечення високого рівня бюджетної дисципліни.

Рис. 14.2. Взаємозв'язок елементів системи бюджетного ризик-менеджменту

Ключові об'єкти управління в бюджетному ризик-менедж-менті - дохідна та видаткова частини бюджету. Управління ними передбачає урахування можливості їх змін під дією ризико-вих чинників. Безпосереднє управління зазначеними об'єктами здійснюється насамперед через регулювання економічних відносин, які виникають у процесі формування та виконання бюджету.

Стратегія ризик-менеджменту передбачає погодження цілей суб' єктів управління. Суб' єктів системи управління бюджетними ризиками не слід ототожнювати із суб'єктами бюджетних ризиків, якими є всі учасники бюджетного процесу. Суб'єктами управління бюджетними ризиками є керівники відповідних структурних підрозділів різних рівнів органів державної влади й управління, органів місцевої влади, а саме: структурні підрозділи з управління бюджетними ризиками Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України, Рахункової палати України, Державної фінансової інспекції України та місцевих органів виконавчої влади; експертні ради - керівники відповідних структурних підрозділів державних фінансових органів територіального рівня, відповідальні за оцінювання, мінімізацію та упередження бюджетних ризиків. Базовою основою функціонування зазначених структурних одиниць є такі складові:

- інформаційно-облікова функція (моніторинг бюджетного ризику) - постійна підтримка функціонування інформаційно-аналітичних систем управління бюджетними ризиками, кількісна оцінка таких ризиків у межах поточної структури бюджету, оцінка впливу змін чинного законодавства, оцінка ризиків бюджету в межах альтернативних сценаріїв його формування та поведінки ризикових чинників, оцінка відхилень від заданих (установлених) параметрів та орієнтирів, підготовка розгорнутої інформації для аналізу та управління;

- аналітична функція - ідентифікація поля ризиків, дія яких спрямована на складові бюджету, їх ранжирування за масштабами впливу, підтримка системи прогнозування, підготовка альтернативних сценаріїв (стратегій), розроблення основних показників щодо прийнятності ризику, установлення допустимих відхилень від заданих параметрів, регулярна перевірка адекватності внутрішньої моделі, що використовується для оцінювання ризиків (зіставлення прогнозних оцінок з фактичними змінами показників), підготовка пропозицій щодо способів мінімізації негативних наслідків дії ризиків;

- координаційна функція (сервісна підтримка стратегічного та оперативного бюджетного управління) - формування цільової інформації для прийняття управлінських рішень, участь в узгодженні планів, пов' язаних із формуванням бюджету в рамках короткострокового і довгострокового планування, участь у підготовці стратегії фіскальної політики держави в контексті мінімізації ризиків;

- коментувальна функція - інтерпретація розрахунків та одержаних результатів, обґрунтування альтернативних варіантів для прийняття управлінських рішень, можливих способів реалізації намічених цілей.

Управління бюджетними ризиками на різних етапах має включати:

1) визначення об'єкта ризику - вивчення широкого спектра ризикових факторів, що потенційно можуть впливати на фіскальну сферу;

2) визначення саме тих факторів, що здатні в певний період справляти найбільший вплив на виконання бюджету в запланованих обсягах;