Розділ «Тема 5. МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ ТА БЮДЖЕТНЕ ВИРІВНЮВАННЯ»

- існуючою системою оподаткування, що включає загальнодержавні і місцеві податки і збори;

- нерівномірністю економічного та соціального розвитку різних територій і відповідно необхідністю фінансового вирівнювання.

Серед методів бюджетного регулювання виділяють кілька модифікацій залежно від включених до нього елементів розподільних відносин. В Україні традиційно використовують такі інструменти бюджетного регулювання:

- власні доходи;

- відсоткові відрахування від загальнодержавних податків і доходів (регулювальні та закріплені доходи);

- міжбюджетні трансферти;

- бюджетні позички.

Власні доходи - це доходи (податкові й неподаткові надходження), що формуються і використовуються місцевими органами влади на підвідомчій їй території.

Відсоткові відрахування передбачають надходження до місцевих бюджетів частини загальнодержавних податків і доходів, що справляються на даній території. Залежно від розміру надходжень до місцевого бюджету у відсотковому виразі (повний чи частковий) загальнодержавні доходи (податки і збори) можна поділити на закріплені та регулювальні.

Закріплені доходи - це доходи, які повністю або у визначеній частині закріплюються за тим чи іншим бюджетом.

Регулювальні доходи - це доходи, що на пайовій основі розподіляються між усіма ланками бюджетної системи України.

Міжбюджетні трансферти - передання коштів з одного бюджету до іншого на безповоротній основі.

Якщо обсяг видатків перевищує кошик доходів місцевих бюджетів, ці бюджети отримують дотацію вирівнювання, яка є нецільовим трансфертом, що надається з метою вирівнювання дохідної спроможності бюджету. У свою чергу, кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування є показником спроможності місцевого бюджету зібрати кошти, у тому числі податки і збори (обов'язкові платежі), які закріплені за місцевими бюджетами на постійній основі. Якщо надходження від цих джерел фінансування є недостатніми для покриття видатків, бюджети мають право на отримання дотації вирівнювання з Державного бюджету України.

Проте розмір такої дотації не завжди може дорівнювати перевищенню зазначених видатків над реальними доходами з кількох причин.

По-перше, при плануванні доходів неможливо точно визначити, який обсяг реальних доходів отримає бюджет від податків та зборів (обов' язкових платежів). Розмір надходжень від податків та зборів залежить від: загальної кількості їх платників на території певного місцевого самоврядування та кількості платників, які реально сплатять податки у повному обсязі; активності економічної діяльності на цій території; сумлінності праці державних органів, які несуть відповідальність за справляння податків і зборів (обов' язкових платежів) та своєчасне стягнення боргів перед бюджетом тощо.

По-друге, має місце недостатність коштів державного бюджету для покриття повного обсягу перевищення зазначених видатків місцевого самоврядування над визначеними доходами. Тому, плануючи доходи, які враховуються при визначенні обсягу дотації вирівнювання, обчислюють відносну (а не абсолютну) платоспроможність відповідного міста чи району, а також використовують фінансові нормативи бюджетної забезпеченості, коригувальні коефіцієнти і коефіцієнт вирівнювання. Останній показує, яка частка перевищення визначених видатків над доходами залишається "непокритою" дотацією вирівнювання через недостатність коштів для цього в Державному бюджеті України.

Міжбюджетний трансферт як інструмент міжбюджетних відносин являє собою: а) систему фінансових відносин, що складається між державним і місцевими бюджетами, між бюджетами міжнародних економічних союзів і державним та місцевими бюджетами їх країн-членів, між місцевими бюджетами різних рівнів як такими, між місцевими бюджетами і суб' єктами господарювання та домогосподарствами, а також між бюджетами домогосподарств з приводу планування, формування, розподілу і використання певних бюджетних ресурсів і контролю за їх витрачанням; б) організаційно-правову форму мобілізації частини фінансових ресурсів бюджетів одних рівнів у розпорядження бюджетів інших рівнів як за допомогою податкового розщеплення, так і прямого надання коштів; в) елемент системи економічних стабілізаторів перехідної економіки1.

Як показує аналіз статистичних даних останніх років, у цілому через міжбюджетні трансферти формується значна частина доходів місцевих бюджетів - понад 40 % (у 2010 р. цей показник майже наблизився до 50 % (рис. 5.2), що свідчить про важливу роль міжбюджетних трансфертів у формуванні та розподілі доходів місцевих органів влади. Відбувається щорічне збільшення обсягів міжбюджетних трансфертів, тоді як відносна їх частка в дохідній частині місцевих бюджетів зберігається майже на одному рівні.

Рис. 5.2. Динаміка обсягу трансфертів, що надійшли з державного бюджету до місцевих бюджетів за 2006-2010 рр.

У 2010 р. частка міжбюджетних трансфертів у структурі доходів місцевих бюджетів становила 49,1 %, що на 2,4 відсоткового пункту більше, ніж відповідний показник попереднього року (див. рис. 5.2).