Розділ «14.4. Ризики податкових доходів бюджету та управління ними»

Головний вид формування фінансової бази держави - податкові надходження. Основою функціонування держави є забезпечення стабільного зростання податкових надходжень і відповідно достатнього обсягу доходів бюджету для реалізації та функціонування соціальних і економічних програм та здійснення заходів з підвищення рівня податкової культури. Звідси особливого значення набуває мінімізація можливих бюджетних втрат, породжених існуванням ризиків у податковому середовищі. Останнє можливе лише за умови розбудови дієвої системи ризик-менеджменту формування податкових доходів бюджету.

Ризики податкових доходів бюджету можна визначити як вірогідність виникнення об' єктивних та суб' єктивних (дія чи бездіяльність зацікавлених суб' єктів податкових правовідносин), внутрішніх і зовнішніх чинників впливу, які зумовлюють недо-отримання державою фінансових вигід. Зазначимо, що ризики по-в' язані з невизначеністю ситуації та конфліктністю. Невизначеність спричиняють чинники, які є джерелом ризику. Для визначення результатів впливу невизначеності та управління цим процесом необхідно насамперед виявити чинники ризику.

Основні чинники, які впливають на ступінь визначеності податкового ризику, можуть бути спільними для держави і для платників, а можуть різнитися. Як зазначалося раніше, єдиного підходу до класифікації та структурування чинників податкового ризику в теорії не існує. Визначимо види чинників ризиків за такими ознаками:

- за сферою впливу всі чинники можна поділити на екстер-налії (зовнішні) та інтерналії (внутрішні);

- за суб'єктами ризиків - чинники, що визначають ступінь податкового ризику платників податків та податкового ризику держави;

- за ступенем впливу суб' єктів податкових правовідносин - об' єктивні, суб' єктивні;

- за можливістю визначення ступеня впливу чинника ризику на результат - частково визначені, повністю визначені, повністю невизначені.

Можна виділити основні екзогенні чинники, що впливають на ступінь визначення податкового ризику, опосередкованого та безпосереднього впливу: еволюційні, циклічні, екологічні, політико-економічні (економічна та фінансова політика: податкова, грошово-кредитна, бюджетна; чинники соціально-економічні, галузеві, правові). Серед них до чинників опосередкованого впливу відносять еволюційні, циклічні, екологічні, політичні, а до безпосереднього - всі інші. Усі ці чинники, у свою чергу, поділяються на певні види.

Серед ендогенних (внутрішніх) чинників виділяють ті, які спричинені діями або бездіяльністю суб' єктів податкових правовідносин, зокрема платників податків та працівників органів Державної податкової служби України (ДПС України). За ступенем впливу суб' єктів податкових правовідносин чинники організаційно-правового характеру є суб' єктивними - це рівень компетентності працівників органів ДПС України, їх інтелектуальні здібності, рівень юридичної захищеності податківців та платників, узгодженість та правомірність їхніх дій; у сфері діяльності платників податків - рівень податкової культури, відповідальності, рівень компетентності платників податків та ін. Неабиякої уваги потребують кримінальні та корупційні чинники ризику між усіма учасниками податкових правовідносин. Дані групи ризиків підлягають найбільш строгому та однозначному управлінню.

Необхідність забезпечення наповнення дохідної частини бюджету ставить завдання щодо удосконалення системи адміністрування податків, яка передбачає створення умов для постійного неупередженого контролю за своєчасністю та повнотою сплати суб'єктами господарювання податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, зменшення впливу людського фактору з боку органів державної податкової служби на їх господарську діяльність, створення сучасної інформаційно-аналітичної системи, забезпечення надання якісних послуг платникам податків. З цією метою взаємовідносини між органами державної податкової служби та платниками податків мають розвиватися в напрямі налагодження партнерства та зменшення втручання в господарську діяльність останніх.

Для забезпечення виконання зазначеного й раціонального використання інтелектуальних, матеріальних та інформаційних ресурсів органів державної податкової служби України, забезпечення своєчасної та повної сплати податків і зборів (обов' язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів суб' єктів господарювання доцільно розділити на категорії уваги за чинниками податкових ризиків.

Категорія уваги - це характеристика суб'єктів господарювання відповідного рівня ризику, сформована на основі критеріїв оцінки та розподілу. Розподіл суб'єктів господарювання здійснюється за чотирма критеріями (табл. 14.8):

а) індивідуальна податкова поведінка (своєчасність подання податкової звітності та сплати платежів до бюджету, відхилення від середніх значень по галузі, виявлені порушення податкового законодавства попередніми перевірками тощо);

б) ризиковість господарювання (наявність ризикових видів діяльності, часті зміни видів діяльності тощо);

в) фіскальна важливість (обсяг валового доходу, податкове навантаження);

г) належність до галузі (групи), у якій проводиться діяльність.

Розподіл здійснюється на обласному рівні в автоматизованому режимі за допомогою відповідного програмного забезпечення на основі визначення податкової поведінки і категорій уваги суб' єктів господарювання та обробки інформаційного масиву даних органів державної податкової служби. На підставі аналізу інформації визначається перелік чинників ризику, які притаманні кожному платникові податків, за період, що аналізується, та обумовлюють категорію уваги до суб' єктів господарювання.

Таблиця 14.8

РОЗПОДІЛ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ЗА КАТЕГОРІЯМИ УВАГИ*