ФАКТОР БІОЦЕНОТИЧНИЙ – фактор, джерелом якого ε спільна діяльність організмів, що становлять біоценоз, прямий і побічний вплив їх на середовище.
ФАКТОР МУТАГЕННИЙ – фактор, який прямо або побічно викликає мутації організмів.
ФАКТОР ПРИРОДНИЙ – будь-який фактор природи або вплив природного середовища, що діє без участі людини.
ФАКТОР ШКІДЛИВИЙ – виробничий фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до травми або до різкого погіршення здоров'я.
ФАКТОРИ АНТРОПОГЕННІ, фактори антропічні – сукупність впливів господарської діяльності людини на органічний світ, що змінюють стан середовища існування різних видів живих істот, зокрема й самої людини (вирубування лісу, обробіток земель, викиди в атмосферу, забруднення водойм відходами виробництва тощо).
ФАКТОРИ ЕКОЛОГІЧНІ – компоненти й умови довкілля, що впливають на організми, їхні угруповання та на саме середовище (температура, вологість, освітленість, вітер, склад грунту чи повітря, рельєф місцевості та ін.). Ф.є. поділяються на фактори абіотичні, фактори біотичні та фактори антропогенні.
ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА – органічні і неорганічні елементи довкілля, що зумовлюють зміни стану біологічної системи.
ФАКУЛЬТАТИВНІ АНАЕРОБИ – організми, здатні жити і розвиватись при відсутності і при наявності кисню. Напр., кишкова паличка, круглі й плескаті черви та ін.
ФАЦІЯ – 1) об'єднання схожих біогеоценозів; 2) частина асоціацій, що відрізняється одним домінуючим диференціальним видом; 3) однорідний за своїми компонентами природний комплекс, приурочений до одного елемента рельєфу.
ФІТОПЛАНКТОН – сукупність рослинних організмів, в основному водоростей, що вільно плавають у товщі води морських і прісноводних водойм. Багато видів Ф., а також кількісний склад його є індикаторами умов середовища.
ФІТОЦЕНОЗ – частина біоценозу, яка представлена сукупністю взаємозв'язаних рослинних організмів, що населяють певний біотоп.
ФТОРУВАННЯ ВОДИ – добавлення у водопровідну систему фтору для запобігання карієсу зубів у районах, де у воді мало фтору.
ФУНГІЦИД – хімічна речовина, яка застосовується для боротьби з грибками – збудниками хвороб рослин, які руйнують дерев'яні конструкції чи ушкоджують матеріальні цінності, що зберігаються.
ФУНКЦІОНАЛЬНІ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ – системи екологічного управління, об'єктом яких є функціональна структура національної системи екологічного управління: охорона навколишнього природного середовища, екологічна безпека, відновлення і раціональне використання природних ресурсів тощо.
Ц
ЦВІТІННЯ вод – масовий розвиток фітопланктону, який викликає зміну забарвлення води; незначне цвітіння вод – 0,5...0,9 мг/л біомаси водоростей, помірне – 0,9...9,9 мг/л, інтенсивне – 10,0...99,0 мг/л.
ЦЕНОБІОНТИ – індивідууми або особини як члени популяції, угруповання чи біоценозу. Можуть бути лабільними, тобто вільно пересуватися, і стабільними – прикріпленими до субстрату. Особливості останніх зумовлені, зокрема, належністю до тієї чи іншої екобіоморфи. Можуть мати свої едасфери та індивідуальні консорції.
ЦЕНОЗ – угрупування живих організмів (біоценоз, фітоценоз, зооценоз).
ЦІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – економічна, соціально- економічна, культурна вартість ресурсів, що визначається сумою економічних й позаекономічних оцінок, які базуються переважно на затратах різної кількості праці щодо обмежених ресурсів природних різних якості й місцезнаходження.
Ч
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 44. Приємного читання.
