Про вказані нещасні випадки роботодавець зобов'язаний негайно передати засобами зв'язку повідомлення за наведеною у Положенні формою: відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці; відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку; робочому органу виконавчої дирекції Фонду; органу, до сфери управління якого належить це підприємство, відповідній установі санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєння), вищому профспілковому органу, відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та іншим органам (у разі необхідності). .
Спеціальне розслідування вказаних категорій нещасних випадків організовує роботодавець (якщо постраждав він сам — вищий орган або (при його відсутності) відповідна місцева держадміністрація). Розслідування проводить комісія зі спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії.
Положення також наводить вимоги до складу комісії зі спеціального розслідування, зокрема при розслідуванні катастроф та аварій з повітряними суднами (п. 38).
У Положенні (пп. 39-40) викладені вимоги до змісту та складання акту спеціального розслідування у таких випадках: загибелі двох-чотирьох осіб; загибелі п'яти і більше осіб або якщо травмовано 10 і більше осіб, спеціальне розслідування нещасних випадків проводять протягом не більше 10 робочих днів.
Цей термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування. За результатами розслідування складають акт за формою Н-5 та оформляють інші матеріали, передбачені Положенням (п. 48), також складають акт за формами Н-1 або НТ (п. 41). Крім того, Положення (п. 43) надає право комісії встановлювати причини нещасних випадків і розробляти заходи щодо запобігання подібним випадкам та вимагати від роботодавця утворення експертної комісії із залученням до її роботи за рахунок підприємства відповідних експертів.
Обов'язки медичних закладів, судово-медичної експертизи, органів прокуратури і внутрішніх справ та інших органів, роботодавців та права членів комісії зі спеціального розслідування наведені в Положенні (пп. 44-46).
Роботодавець у п'ятиденний строк з моменту підписання акта спеціального розслідування нещасного випадку чи одержання припису посадової особи Держнаглядохоронпраці про взяття на облік нещасного випадку зобов'язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про виконання запропонованих заходів щодо запобігання виникненню подібних випадків, які порушили законодавство з охорони праці. При цьому роботодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити органи, які брали участь у розслідуванні, про виконання запропонованих комісією заходів Положення (п. 47).
Положення (п. 48) також наводить перелік матеріалів спеціального розслідування. Копії цих матеріалів роботодавець у п'ятиденний строк після закінчення спеціального розслідування нещасного випадку зобов'язаний надіслати органам, зазначеним у Положенні (п. 48).
Перший примірник матеріалів розслідування залишається на підприємстві та зберігається відповідно до цього Положення (п. 21) 45 років.
Центральний орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, або місцева держадміністрація у разі його відсутності, або виконавчий орган місцевого самоврядування після одержання матеріалів мають розглянути обставини і причини нещасного випадку зі смертельним наслідком або групового нещасного випадку і за результатами розгляду розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам.
Органи прокуратури надають територіальним органам Держнаглядохоронпраці відповідну інформацію про прийняте рішення щодо порушення кримінальної справи у зв'язку з нещасним випадком зі смертельним наслідком або груповим нещасним випадком чи про відмову в цьому.
Звітність та інформацію про нещасні випадки, аналіз їхніх причин виконує роботодавець. Статистичну звітність про потерпілих на підставі актів Н-1 виконують за формою, затвердженою Державним комітетом статистики, а роботодавець також зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам (Положення, пп. 52- 53).
Крім роботодавця, органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, а також органи державного управління, державного нагляду за охороною праці, Фонд та профспілкові організації також мають брати активну участь у виконанні цих вимог Положення, а збирання статистичних даних та розроблення державної статистичної звітності про потерпілих від нещасних випадків на підприємствах здійснюють органи державної статистики (Положення, пп. 54-56).
Порядок розслідування та обліку випадків виявлення професійних захворювань і отруєнь Положення визначає в пп. 57-63. Згідно з Положенням професійний характер захворювання визначає експертна комісія у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому надано таке право Міністерством охорони здоров'я (МОЗ).
Перелік закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, через кожні п'ять років переглядається та затверджується МОЗ.
Положення також вміщує: порядок повідомлення про професійні захворювання та розслідування причин, які призвели до їхнього виникнення (пп. 64-71); розслідування випадків професійних захворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства (пп. 72-74), а також у непрацюючих пенсіонерів і працівників, які змінили місце роботи (пп. 75-76); порядок реєстрації та обліку випадків професійних захворювань (пп. 77-81). Розслідування та облік аварій викладені в пп. 82—96. Як передбачає Положення (п. 82), на підприємстві згідно з вимогами законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та охорони праці має бути розроблений і затверджений роботодавцем план попередження надзвичайних ситуацій, у якому визначаються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, прогнозуються наслідки, зазначаються заходи щодо їхньої ліквідації, терміни виконання, а також сили і засоби, що для цього залучаються, визначаються обов'язки та дії посадових осіб і працівників.
Аварії поділяються на дві категорії:
• до першої категорії відносяться аварії, внаслідок яких: загинуло п'ять чи травмовано 10 і більше осіб; стався викид отруйних радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства; збільшилася концентрація забруднювальних речовин у навколишньому природному середовищі більше як у 10 разів; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства або населення;
• до другої категорії відносяться аварії, внаслідок яких: загинуло до п'яти чи травмовано від чотирьох до 10 осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці з чисельністю працюючих від 100 осіб і більше (Положення, п. 83).
Порядок дій свідків аварій та роботодавця висвітлено в Положенні (пп. 81-86). Насамперед вони зобов'язані негайно повідомити керівництво, а також територіальний орган Держнаглядохоронпраці, до області управління якого належить підприємство, відповідну місцеву держадміністрацію або виконавчий орган місцевого самоврядування, штаб цивільної оборони й з надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії та відповідний профспілковий орган, а в разі травмування або загибелі працівників - також відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Реєстрація й облік інформації“ на сторінці 4. Приємного читання.
