Укладанню колективного договору мають передувати збір і вивчення пропозицій працівників, а також аналіз результатів атестації робочих місць, стан виробничого травматизму, професійних захворювань, розробка необхідних заходів для поліпшення безпеки й умов праці у виробничих підрозділах підприємства.
Визначаючи загальні принципи формування двосторонніх зобов'язань з охорони праці, необхідно пам'ятати, що вони не повинні суперечити законам та іншим нормативним актам України.
Відповідно до спільних рекомендацій державних органів і профспілок стосовно змісту розділу "Охорона праці" у колективному договорі (угоді, трудовому договорі) колективний договір має вміщувати:
• заходи щодо захисту прав і соціальних інтересів осіб, які постраждали на виробництві від нещасних випадків (професійних захворювань), а також утриманців і сімей загиблих, тобто відшкодування нанесеного їм збитку (у тому числі й морального), виплати одноразової допомоги, компенсації витрат на придбання ліків, на проведення оплачуваного лікування; щодо надання потерпілому легшої роботи відповідно до медичного висновку із збереженням середнього заробітку, організації навчання, перекваліфікації та працевлаштування інвалідів праці, надання цим інвалідам допомоги у вирішенні соціально-побутових питань (навіть якщо вони вже не працюють на підприємстві за станом здоров'я) і т. ін.;
• комплексні інженерно-технічні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці;
• зобов'язання щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці для інвалідів, неповнолітніх, пенсіонерів, осіб, які тимчасово залучаються до виконання суспільних робіт за договорами із центрами зайнятості населення;
• зобов'язання щодо поліпшення умов праці, санітарно-побутового і медичного обслуговування, вивільнення з тяжких, шкідливих робіт і нічних змін і т. ін.
Отже, з вищенаведеного видно, що в системі планування заходів із забезпечення охорони праці працівників колективний договір відіграє визначальну роль.
Відповідно до закону "Про охорону праці" фінансування охорони праці здійснює власник.
Працівник не несе ніяких витрат на заходи з охорони праці.
На рівні держави фінансування заходів з охорони праці здійснюють в основному за рахунок державних і місцевих бюджетів, а також фондів охорони праці.
Як зазначалося, на підприємствах планування робіт здійснюють на всіх рівнях управління з урахуванням перспектив розвитку, результаті в аналізу травматизму, професійних захворювань і аварій, матеріалів атестації робочих місць, паспортизації об'єктів та інших показників, які характеризують стан охорони праці.
Комплексні довгострокові плани (програми) поліпшення умов праці та виробничого середовища передбачають: впровадження безпечної техніки і технологій; застосування ефективних інженерно-технічних засобів, які забезпечують досягнення встановлених нормативів охорони праці; проведення реконструкції санітарно-побутових приміщень; заходи щодо заміни шкідливих речовин і матеріалів або усунення безпосереднього контакту працівників з ними; заходи організаційного характеру (поліпшення навчання, впровадження раціональних режимів праці та відпочинку і т. ін.).
На підставі довгострокових планів розробляють річні (квартальні) плани, які є складовою частиною колективного договору.
Крім комплексних планів, на підприємствах можуть бути графіки, плани-графіки організаційно-профілактичної і контрольно-ревізійної роботи; проведення атестації робочих місць; перевірок, регламентованих нормативними актами; обстежень структурних підрозділів, об'єктів; перевірок знань з охорони праці; роботи комісій і т. ін.
Реєстрація й облік інформації
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Функції управління охороною праці“ на сторінці 2. Приємного читання.
