Вогнегасні установки і системи

Охорона праці в авіації

а - схема спринклерної головки; б - двоструменевий зрошувач; в — скляний клапан; 2 - діафрагма 3 - насадок; 4 каркас спринклерної головки; 5 - розетка; 6 - мідні пластини замка

У стволах одержують повітряно-механічну піну кратністю не більше 10. Високократну піну одержують у піногенераторах. Зараз застосовують декілька типів піногенераторних установок, які залежно від призначення обладнані різними типами розпилювачів і створюють повітряно-механічну піну різної кратності й стійкості.

Так, наприклад, на авіапідприємствах широко використовують вогнегасники, призначені для гасіння займань різних речовин і матеріалів, за винятком лужних металів і речовин, горіння яких відбувається без доступу повітря, а також електроустановок, які знаходяться під напругою. Такий вогнегасник встановлюють у громадських будинках, на складах ПММ, в гаражах та інших місцях з температурою навколишнього середовища 5-50°С.

Повітряно-пінні вогнегасники бувають переносні: ОВП-5, ОВП-10 і стаціонарні -ОВП-100, ОВПУ-250. Наприклад, місткість вогнегасника ОВП-100 — 100 л, дальність струменя піни — не менше 5 м, маса із зарядом - 160 кг, а мінімальний робочий тиск у корпусі вогнегасника - 784,56 кПа. Принцип його дії заснований на створенні надмірного тиску в корпусі вогнегасника вуглекислим газом, який подається з балона високого тиску. Під тиском заряд поступає в піногенератор, де розпилений струмінь, ежектуючи повітря, створює на сітці повітряно-механічну піну, яка викидається у вогнище (в осередок пожежі).

Під час експлуатації вогнегасника ОВП-100 необхідно додержуватись заходів безпеки. Так, наприклад, заряджати вогнегасник слід у спецодязі й окулярах. У разі потрапляння піноутворювача в очі їх необхідно швидко та достатньо промити чистою водою. В процесі експлуатації вогнегасника не слід допускати: прямого нагрівання балона високого тиску різними джерелами тепла, а також сонячними променями; впливу атмосферних опадів; ударів по балонах, запорних пристроях і з'єднувальній трубці; експлуатацію вогнегасника з несправним запобіжним клапаном, а також виконувати з вогнегасником інші дії, заборонені вимогами безпеки при роботі з посудинами, які знаходяться під тиском.

Під час гасіння пожеж легкозаймистих і горючих рідин, які у великих об'ємах зберігаються в наземних і напівпідземних резервуарах, застосовують повітряно-механічну піну, яку подають до них зі стаціонарно установлених піногенераторів, пінокамер або пересувних пінопідйомників.

Установка для гасіння пожеж газовими вогнегасними сумішами. Такими сумішами є: двоокис вуглецю, інертні гази, легковипарні суміші "3,5" і "Ж-Б" та інші. їх застосовують, коли гасіння іншими вогнегасними речовинами малоефективне або неможливе. Гасіння газом може бути об'ємним, місцевим і комбінованим. Установки об'ємного газового гасіння використовують при гасінні майже всіх легкозаймистих і горючих рідин, газів і твердих речовин. До цієї групи вогнегасників відносяться: переносні - ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8 і пересувні ОУ-25 (УП-1М), ОУ-80 (УП-2М), ОУ-400 та інші. Вони застосовуються при гасінні різних речовин, а також електроустановок під напругою до 10 кВ.

Прикладом такої установки може служити пересувний вогнегасник С02 типу УП-1М. Він призначений для гасіння пожеж легкозаймистих і горючих рідин на площі до 50 м, електроустановок невеликих розмірів, які знаходяться під напругою, авіаційних, а також будь-яких інших двигунів внутрішнього згоряння. Цей вогнегасник являє собою балон, закріплений на візку. У горловину балона вкручено запірний вентиль, до якого приєднано гумовий шланг, обплетений стальним оцинкованим дротом. До другого кінця шланга приєднано розтруб з рукояткою. Вогнегасник спрацьовує під час відкриття запірного вентиля, розтруб в цьому випадку направляють на вогнище.

Для гасіння пожеж у приміщеннях об'ємом до 75 м використовують автомобільний причеп пожежогасіння типу УП-400 з використанням С02. Він складається з восьми балонів, закріплених на автомобільному причепі, і має два розтруби.

При використанні установок вогнегасників з С02 необхідно дотримуватись застережних заходів. Оскільки вони відносяться до посудин, які працюють під тиском, то на них поширюються заходи безпеки, викладені вище.

Установки порошкового гасіння Ці установки за конструкцією аналогічні установкам газового гасіння. Порошок в таких установках подається в пожежні рукави стиснутим газом - повітрям, азотом.

Наприклад, пересувний порошковий вогнегасник типу ОПС-10, ОППС-100 призначений для гасіння займань лужноземельних металів, електроустановок, які знаходяться під напругою, та інших об'єктів. Він складається з двох балонів для збереження порошку, двох балончиків для збереження газу (азоту або повітря), кранів і двох подовжувачів з насадками. Для приведення вогнегасника в дію належить відкрити вентиль газового балончика і спрямувати насадок на поверхню, яка горить. При цьому слід дотримуватись застережних заходів: щоб уникнути розтікання розплавлених лужноземельних металів при гасінні не слід наближати насадок ближче, ніж на 0,5 м до поверхні, що горить. Також випускаються порошкові вогнегасники типів: ОПС-10А, ОПС-10, ОП-І00, ОППС-10, СП-120. Найбільшого розповсюдження на авіапідприємствах набули також вогнегасники: хімічні пінні - ОХП-10, ОП-М, ОП-9ММ та аерозольні - ОА-1, ОА-3, ОА-5, ОА-10, ОА-50, СОТ-1, СОТ-5, СОТ-5М, СОТ-6.

Ще раз повернемось до рунних вогнегасників. їх використовують для ліквідації невеликих вогнищ на початку їхнього виникнення в разі запалення горючих рідин і твердих горючих матеріалів. Вогнегасники приводяться в дію обслуговуючим персоналом до прибуття пожежних команд або вмикання стаціонарних засобів гасіння, а тому дія вогнегасників і способи їхнього застосування мають добре вивчити всі особи, яким прийдеться ними користуватись.

При застосуванні ручних вогнегасників необхідно керуватись основним принципом - вогнегасна речовина ефективна тільки в тому випадку, коли вона вступає в безпосередній контакт з вогнем.

Практика свідчить, що непідготовлений персонал невірно і неефективно використовує вогнегасник - приводить Його в дію передчасно, а коли підходить до вогнища, то вогнегасник вже напівпустий. Зараз знаходять застосування різні ручні вогнегасники.

Ручний повітряно-пінний вогнегасник (рис. 17.3, а) застосовують для гасіння різних матеріалів, крім установок, які знаходяться під напругою.

Ручні вогнегасники

Рис. 17.3. Ручні вогнегасники:

а - повітряно-пінний ОВП; б - СУ ОУ-2; в - вуглекислотно-брометиловий ОУБ-3; г - порошковий

Вогнегасник містить в собі заряд 5 %-го водяного розчину піноутворювача і приводиться в дію таким чином. Важіль, діючи на шток, руйнує мембрану балона з двоокисом вуглецю, який витискує заряд вогнегасника по сифонній трубці в пінний насадок, де утворюється струмінь високократної піни. Промисловість випускає в основному п'ятилітрові й десятилІтрові вогнегасники. Наприклад, десятилітровий вогнегасник подає струмінь піни на відстань 3,7 м кратністю 55 протягом 53 с.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вогнегасні установки і системи“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи
  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ