Двоокис вуглецю використовують: для швидкого гасіння вогнищ в їх початковій стадії; при гасінні малих поверхонь ЛЗР і ГР, акумуляторних станцій, станцій та боксів для випробування авіадвигунів, лабораторій і виробничих приміщень, у яких виконують ремонт та технічне обслуговування авіаційного, радіоелектронного та приладового обладнання ПС; при гасінні пожеж на складах ЛЗР, на електроустановках, які знаходяться піц напругою, і т.ін.
Ефективність двоокису вуглецю полягає в тому, що він, витікаючи із замкнутих об'ємів (вогнегасників), де знаходиться в стані рідини, переходить у твердий стан у вигляді пластівців "снігу" з температурою мінус 73,5°С і при наступному нагріванні вмить переходить у газоподібний стан, займаючи об'єм в 500 раз більший, ніж рідина. Необхідну кількість С02 визначають розрахунком. Вогнегасна концентрація СОг при гасінні об'ємним методом приблизно складає 30 % при 0,594 кг на 1 м3 приміщення.
Галоїдовуглеводневі суміші використовують для гасіння пожеж. Серед них знаходять застосування тетрафтордибромметан (Фреон 114 В)9 трифторбромметан (Фреон 13 В), бромистий етил, бромистий метилен і розроблені на їхній основі вогнегасні суміші "3,5", "7", "4НД", "БФ" та інші. Вони мають малу інтенсивність подачі, а їхня велика густина дозволяє створювати вогнегасні струмені, які сприяють проникненню сумішей у полум'я і удержуванню їхньої пари в зоні горіння. Крім того, суміші мають добру змочуваність, а низька електропровідність дозволяє використовувати галоїдовуглеводневі суміші для гасіння електроустановок під напругою.
Вогнегасні порошки використовують для гасіння пожеж лужних металів, алюмінійорганічних та інших металоорганічних сполук. До них відносять: хлориди лужних та лужноземельних металів, двовуглекислу та вуглекислу соду, кремній, а також твердий двоокис вуглецю, пісок, поташ тощо.
В останній час для гасіння великих пожеж нафтопродуктів застосовують вогнегасні порошки в комбінації з повітряно-механічною піною. Найчастіше застосовують двовуглекислу соду в суміші з невеликою кількістю кремнезему, тальку й інфузорної землі.
Вогнегасна дія порошків полягає в тому, що вони охолоджують зону горіння за рахунок втрати тепла на нагрівання і розкладання солей, уповільнюють реакцію горіння завдяки двоокису вуглецю, що виділяється при цьому, й ізолюють горючу речовину від зони горіння. Для ліквідації осередків горіння, які виникають під час займання невеликих об'ємів горючих речовин, застосовують також азбестові покривала і т. ін.
Вогнегасні установки і системи
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ“ на сторінці 2. Приємного читання.
