Для того щоб усунути можливість попадання всередину організму світних сумішей, які викликають внутрішнє опромінювання (тепер на шкалах приладів і ручках керування їх застосовують у виключних випадках), необхідно дотримуватись правил особистої гігієни (мити руки теплою водою з милом перед їжею, палінням і т. ін.), не допускаючи розпилювання світних сумішей та попадання їх у повітря виробничих приміщень. Усякі роботи з радіоактивними ізотопами, а також технічне обслуговування приладів і установок, у яких використовують ізотопи, необхідно виконувати у спеціально обладнаних окремих приміщеннях із санітарно-технічним устаткуванням і системою вентиляції. Роботу на установках з радіоактивними ізотопами належить виконувати особам не молодшим 18 років, які пройшли спеціальне навчання, в тому числі й безпечним методам роботи на даній установці. Усім працівникам належить знаходитися під постійним медичним наглядом, їм регламентують тривалість робочого дня, видають спецодяг, прилади індивідуального дозиметричного контролю.
Безпека під час роботи з радіоактивними речовинами залежить значною мірою від своєчасного виявлення і вимірювання рівня випромінювання, яке виконують спеціальними приладами, що використовують різні методи: іонізаційний, сцинтиляційний, фотографічний, хімічний і люмінесцентний.
Для вимірювання альфа-, бета-, гамма-випромінювання та рентгенівського, а також теплових нейтронів застосовують універсальні радіометри.
Під час роботи з радіоактивними речовинами велике значення має також застосування засобів індивідуального захисту. Вони призначені для охорони шкіри від забруднень радіоактивними речовинами і запобігання попаданню їх всередину організма. Одночасно забезпечують захист від альфа-випромінювання і частково від бета-випромінювання. Засобами індивідуального захисту є: спецодяг, рукавиці, респіратори, ізолюючі пневмокостюми, чоботи. Під час робіт з радіоактивними речовинами у відкритому вигляді застосовують засоби індивідуального захисту, виготовлені з міцного полівініл-хлоридного пластику, що добре дезактивується.
Для захисту органів дихання використовують різні респіратори. Під час робіт у ремонтній зоні, огляду і розкриття боксів та іншого технологічного устаткування, забрудненого радіоактивними речовинами, застосовують пневмошоломи з індивідуальним подаванням в них повітря.
Захист від рентгенівського випромінювання Електронно-променеві трубки, магнетрони, клістрони, кенотрони, модулярні лампи, які застосовують у радіолокаційній апаратурі диспетчерського контролю і які працюють при напругах вище 6 кВ, є джерелами м'якого рентгенівського випромінювання.
У процесі технічної експлуатації радіоапаратури, в якій напруга вище 15кВ, необхідно застосовувати засоби захисту для запобігання рентгенівського опромінювання операторів і інженерно-технічних працівників, тому що рентгенівське випромінювання розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.
Засоби захисту мають забезпечувати зниження дози опромінювання до гранично допустимої. Як засіб захисту від дії м'яких рентгенівських променів застосовують екрани зі сталевого листа товщиною 0,5-1 мм або алюмінію товщиною 3 мм, спеціальної гуми. Оглядові вікна в рентгенівських установках виконують з плексигласу товщиною 30 мм або з покритого оловом скла товщиною 9 мм.
Для запобігання розсіюванню рентгенівського випромінювання по виробничому приміщенню влаштовують захисні загорожі з різних захисних матеріалів, наприклад, свинцю або бетону. Як засіб індивідуального захисту під час короткочасних робіт на рентгенівських установках застосовують фартухи, рукавиці, шапочки з покритої оловом гуми.
Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захист від іонізуючих випромінювань“ на сторінці 2. Приємного читання.
