Профілактика шуму

Охорона праці в авіації

У процесі створення нових малошумових турбовентиляторних двигунів необхідно вибирати такі параметри робочого процесу, які забезпечують мінімальний шум. Наприклад, установка двигунів над крилом або на фюзеляжі (за крилом і вище нього) зменшує шум компресора, особливо під час посадки. Це пов'язано з тим, що землі досягають лише звукові хвилі, які випромінюються в польоті в нижню півсферу, тобто крило і фюзеляж відіграють у даному випадку роль екрана. При поліпшенні аеродинамічних характеристик ПС можна збільшити висоту польоту, а також знизити режим роботи двигунів.

Хороший ефект зниження шуму в джерелі дає застосування шумоглушильних сопел (ШГС) реактивних двигунів. Найперспективнішими з них є ШГС зі змінюваною в польоті геометрією і сопла зі струменевим глушенням шуму. Вони можуть мати досить високу акустичну ефективність (зниження шуму на зльоті — 5-7 дБ) при втраті тяги на маршовому відрізку біля 0,5 %.

Для зниження шуму в турбовентиляторних двигунах застосовують також пристрої для змішування газових потоків першого і другого контурів. Істотно знизити шум можна також за рахунок зменшення числа ступенів вентилятора, збільшення осьового зазору між ротором і статором, регулювання кута установки лопатей ротора, зміни геометрії вхідного пристрою, зменшення нерівномірності потоку і початкової турбулентності тощо.

Спеціальні прийоми пілотування при зльоті або заході на посадку дозволяють знижувати шум за рахунок збільшення відстані до ПС, що пролітає, і використання такого режиму роботи двигунів, при якому створюється менший шум. Це досягають використанням більшого градієнта набору висоти, виконанням розвороту в бік від населеного пункту. Під час заходу ПС на посадку для зниження шуму збільшують кут глісади і застосовують оптимальний профіль зниження. Значного зменшення шуму на місцевості досягають за допомогою дроселювання двигунів під час польоту в зоні очікування і під час посадки.

Дуже успішно розв'язується задача зниження шуму за умови улаштування кращих злітно-посадочних смуг (ЗПС), тобто напрямків ЗПС, не пов'язаних з прольотом населених пунктів на малій висоті, обмеження нічних і тренувальних польотів тощо. Важливу роль останнім часом набувають питання зниження шуму при реверсуванні тяги на етапі пробігу ПС.

Усунення шумів другої групи досягають за допомогою транспортування ПС в аеропорту буксиру вальним и засобами. Перспективним для важких транспортних літаків є буксир з електричною силовою установкою, оскільки надто потужні тягачі з дизельними двигунами самі створюють шум. Тому в аеропортах передбачається повна заборона руління літаків з працюючими двигунами.

Боротьба з шумами третьої групи (під час випробування авіаційних двигунів на землі) - актуальна проблема, якою недавно почали займатися в багатьох країнах. Під час випробування двигунів на землі немає необхідності в одержанні корисної тяги, тому можливо значно зменшити шум спеціальними глушниками (рис. 7.5).

У результаті експериментальних досліджень установлено, що для зниження рівня звукової енергії струменя на 20-25 дБ глушник повинен мати діаметр, що дорівнює двом діаметрам струменя й, тобто D=2d. Довжина глушника при цьому має дорівнювати 20d.

Аеродромний глушник шуму вихлопу турбореактивного двигуна

Рис. 7.5. Аеродромний глушник шуму вихлопу турбореактивного двигуна:

1,2,3 - турбулізатори; 4 - відстійник; 5 - вихідна частина; б - труба для підведення води при форсажних режимах; 7 - дифузор; 8 - ежектор

У правильно сконструйованому і виготовленому глушнику енергія шуму струменя на вихлопі не повинна перевищувати енергії шуму первинного струменя ослабленого внаслідок згасання у глушнику. Існує оптимальне значення зниження шуму струменя у трубчастому циліндричному глушнику

де q, и, F - густина і швидкість потоку газів та площа поперечного перетину відповідно, індекс 1 відноситься до струменя на вході в глушник; індекс 2 - на виході з глушника.

Глушники на вході в двигун призначені для зниження шуму компресора. Створення таких глушників - задача менш складна, ніж зниження шуму вихлопу, оскільки потік на вході в компресор має нормальну температуру, високочастотний спектр шуму, а його рівень нижчий рівня шуму струменя вихлопу. Найефективнішими є заглушені ангари, які знижують шум до 50 дБ в широкому діапазоні частот (рис. 7.6).

Розглянуті конструкції глушників призначені для ПС з ТРДЦ, а для ПС з ТГД ця проблема вирішується значно складніше. Крім шумів на всмоктуванні в двигун при виході газів із реактивного

Зниження шуму L за допомогою різних шумо-глушильних пристроїв на відстані 80 м від двигуна

Рис. 7.6. Зниження шуму L за допомогою різних шумо-глушильних пристроїв на відстані 80 м від двигуна:

1 - заглушений ангар; 2 - стаціонарні глушники вихлопу і всмоктування; З - вихлопний глушник; 4 - багатоструменсвий глушник; 5 - легкий вихлопний глушник; б - літаковий шумоглушильиий насадок

сопла, необхідно ще погасити аеродинамічні шуми гвинтів. Роботи в цьому напрямі ведуться, але вже зараз ясно, що такий пристрій буде складним і дорого коштуватиме.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Профілактика шуму“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму
  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ