Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

Охорона праці в авіації

За основу побудови шкали децибелів взято закон Вебера-Фехнера, згідно з яким чутливість слухового апарата пропорційна логарифму відношення інтенсивності звуків І і Іо.

Логарифмічна одиниця відношення інтенсивностей або кожна ступінь шкали, яка відповідає зміні інтенсивності звуку в 10 разів, носить в акустиці найменування бел (Б).

Рівень інтенсивності звуку (незалежно від частоти тону)

Отже, в той час, як інтенсивність звуку швидко зростає в геометричній прогресії, відповідні покази за логарифмічною шкалою рівнів повільно зростають в арифметичній прогресії. Це не тільки враховує фізіологічну особливість органів слуху, але й створює відповідні зручності при користуванні шкалою, оскільки в невелику кількість поділок логарифмічної шкали вкладається величезний діапазон змін інтенсивностей звуку або шуму.

Людський слух спроможний відрізняти і менші, ніж у два рази зміни гучності. Тому в акустиці зручніше користуватися дрібнішою одиницею, яка дорівнює 0,1 Б і називається децибелом (дБ).

Рівень інтенсивності звуку, що вимірюється в децибелах,

де Р0 - пороговий звуковий тиск, за який умовно взято тиск відчутного звуку, Р0 = 2-10 Па в октавній смузі середньогеометричною частотою 1000 Гц. Так, наприклад, під час роботи токарного верстата шум становить 70-80 дБ, пневматичний інструмент створює шум 110-120 дБ, шум працюючого реактивного двигуна транспортного ПС на відстані 1 м від сопла перевищує 150 дБ і т.д.

Рівень інтенсивності звуку, виражений у децибелах, ще не дозволяє повністю зробити висновок про те фізіологічне відчуття гучності, яке цей звук викликає. Це пояснюється тим, що чутливість слухового апарата неоднакова до звуків різних частот, і тому звуки, однакові за своєю інтенсивністю, але різні за частотою, можуть здаватися неоднаково гучними. Отже, користуючись шкалою децибелів, важко оцінити шкідливість звуку або шуму. Тому для порівняння різних за частотним складом звуків різних рівнів служить одиниця - ной. За один ной умовно беруть гучність звуку частотою 1000 Гц, який має рівень звукового тиску 40 дБ.

Кожна крива рівної гучності (рис. 7.1, а) яка побудована при різних значеннях рівнів гучності в ноях, являє собою геометричне місце точок, координати яких - частота і рівень звукового тиску - забезпечують однакову гучність. При цьому крива 1 відповідає порогові чутливості, а крива 2 - порогові больового відчуття. Верхня границя порогу больового відчуття від частоти майже не залежить, і різниця у рівнях звукового тиску рівногучних звуків на різних частотах при високих абсолютних значеннях рівнів шуму зменшується. Перерахунок рівнів звукового тиску, вираженого в децибелах, подано нарис. 7.1,6.

Просте гармонічне, тобто синусоїдне, коливання тіла, наприклад, камертона, викликає звук, який сприймається вухом як музичний або так званий простий тон. Висота тону визначається частотою коливань. На практиці частіше доводиться мати справу зі складними звуками, які являють собою сполучення декількох або багатьох простих коливань різної інтенсивності Й частоти (рис. 7.2, е). Такий складний коливальний процес можна математично представити у вигляді суми гармонічних функцій:

v(f,t)=Σ Ai sin (2πfi +jі),

де f і t - частота і час; At і ji, - відповідно амплітуда і фаза окремих членів ряду (і - будь-яке ціле число). При кратному і будемо мати ряд Фур'є, який може бути побудований для складових тиску, швидкості або інших параметрів коливального процесу. Складові ряду, що зображають складний звук, можна відкладати у функції часу t, або частоти f Зображення коливального процесу або окремих його складових у функції часу називається осцилограмою.

Осцилограма звукового тиску у разі простого гармонічного коливання, коли відсутні будь-які інші складові, крім основної частоти, показана на рис. 7.2, а, а на рис. 7.2, б і в показані складніші осцилограми. Недоліком такого способу представлення коливального процесу є трудомісткість. Часто буває так, що часу на

осцилографування будь-якого шуму потрібно значно менше, ніж на розшифровування осцилограми. Тому в акустиці найчастіше використовують метод зображення коливальних процесів у вигляді складових у функції частоти. Такий запис називається спектрограмою процесу.

Осцилограми і спектрограми деяких коливальних процесів

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК
  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ