Вентилятори

Охорона праці в авіації

Пилоосаджувальна камера (рис. 6.8) — найпростіший пристрій для сухого очищення повітря від пилу. Випадання пилових частинок в камері виникає внаслідок різкого зменшення швидкості руху повітря. Таку камеру зазвичай застосовують у вентиляційній системі для очищення кісточковим кришивом деталей літаків і двигунів у процесі підготовки їх до ремонту.

Пилоосаджувальна камера

Рис. 6.8. Пилоосаджувальна камера:

а - горизонтальна з перегородкою; б - у вигляді полиць; в - лабіринтного типу

У горизонтальній камері лабіринтного типу (рис. 6.8, в) механічні домішки випадають в результаті різких змін напрямку потоку повітря, ударів пилинок об перегородки і турбулентності повітряного струменя. Завдяки такому очищенню повітря можна затримати пилинки діаметром 30-100 мкм. У зв'язку з цим зазвичай застосовують другий ступінь очищення повітря в пристроях для виловлювання пилу.

Ефективнішим і дешевшим пиловловлювачем для грубого очищення слід вважати відцентровий пиловіддільник типу "циклон" (рис. 6.9). Він являє собою циліндричну звужену донизу посудину, обладнану системою труб. Підвідна труба проходить до циліндричної частини циклону збоку по дотичній, для виходу повітря з циклону всередині по його осі розміщена осьова труба 2. Оскільки повітря надходить до циклону з великою швидкістю, виникає сильний коловий рух, в результаті чого зважені частинки пилу під дією відцентрової сили притискаються до стінок циклона, а потім опускаються в нижню конічну частину б, звідки видаляються крізь отвір, що відкривається внизу. Очищене повітря виходить назовні крізь осьову трубу .

Відцентровий пиловіддільник

Рис. 6.9. Відцентровий пиловіддільник:

1 - циліндрична частина корпуса; 2 - осьова труба; 3 - металевий зонт; 4 - очищене повітря; 5 — забруднене пилом повітря; 6 — частина корпуса у вигляді конуса

Крім цього, застосовують ще такі очисні пристрої, як електричні, магнітні та ультразвукові фільтри. До конструктивних елементів вентиляційних систем відносять також:

• повітроводи, які застосовуються для транспортування повітря і мають, як правило, круглу або прямокутну форму;

• вентиляційні насадки, що призначені для забезпечення раціональної організації повітрообміну;

• вогнезатримувальні клапани і пристрої, самозакривні зворотні клапани;

• дефлектори для видалення забрудненого повітря природним шляхом (рис. 6.10) і т. ін.

Перевірка, випробування і налагодження систем механічної вентиляції Безперебійна і ефективна робота вентиляційних установок на промислових підприємствах забезпечується виконанням комплексу робіт, які виконують перед прийманням закінчених будівництвом об'єктів промисловості, а також тих, що знаходяться в експлуатації: передпускові випробування і регулювання заново змонтованих установок, періодичні іспити і налагодження вентиляційних установок, що знаходяться в експлуатації, правильна організація систематичної експлуатації вентиляційних установок зі своєчасним проведенням їхнього плановопопереджувального ремонту.

Вимоги, які пред'являються до виконання цих робіт, містяться в ГОСТ 12.4.021-75. ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования. Изменения: 1988.

Передпускові випробування і регулювання заново змонтованих вентиляційних установок на промислових підприємствах проводять організації, які виконували монтажні роботи. У процесі експлуатації вентиляційних установок необхідно систематично проводити випробування і налагодження вентиля цінних систем: після закінчення монтажу і введення в експлуатацію технологічного обладнання, під час роботи якого виділяються в приміщення шкідливі речовини, і при виявленні невідповідності їхнього вмісту в повітрі робочої зони вимогам санітарних норм.

Дефлектор

Рис. 6.10. Дефлектор:

1 — повітря, що видаляється; 2 — напрям крапель дощу; 3 - напрям вітру

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вентилятори“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори
  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ