Для пасажирських кабін (салонів) ПС установлюють допустимі норми подачі зовнішнього повітря - не менше 15 кг/год на одну особу при кратності повітрообміну 3 за І год.
Порядок контролю за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони має відповідати вимогам стандартів. Для контролю повітряного середовища застосовують лабораторні методи і методи швидкого аналізу: експресні, індикаційні та інші. Лабораторні методи визначення шкідливих речовин у повітрі (фотометричний, люмінесцентний, полярографічний, спектроскопічний, хроматографічний) дають точні результати, але на їхнє проведення витрачається багато часу.
В основі експресних методів лежать реакції, які швидко протікають, змінюючи колір реагуючих речовин. Ці методи дозволяють швидко і точно визначати концентрацію речовин у повітрі робочої зони. Для їхнього проведення застосовують невеликі об'єми високочутливої поглинальної рідини або твердої речовини (носія), насиченої індикатором. Як тверді носії застосовують селікагелі або фарфоровий порошок. При цьому трубку заповнюють індикатором, осадженим на силікагелі та пропускають крізь неї визначений об'єм досліджуваного повітря. За довжиною забарвленого стовпчика індикаторної трубки (порівняно зі шкалою) приходять до висновку щодо вмісту шкідливої речовини в повітрі.
Таблиця 5.2
Перелік шкідливих речовин в повітрі робочої зони кабін повітряних суден
| Показники | ГДК, мг/м3 | Клас небезпеки |
| Азоту оксиди (в перерахунку на Ж>2) | 5 | 2 |
| Акролеїн | 0,2 | 2 |
| Альдегід кротоновий+ | 0,5 | 2 |
| Альдегід масляний+ | 5 | 3 |
| Альдегід пропіоновий+ | 5 | 3 |
| Ангідрид сірчистий+ | 10 | 3 |
| Адетальдегід+ | 5 | 3 |
| Аерозоль і пара мінеральних масел | 10 | 3 |
| Аерозоль і пара синтетичних масел | 2 | 3 |
| Бензол+ | 5 | 2 |
| Діоктиловий ефір себацинової кислоти | 10 | 3 |
| Гас (в перерахунку на С) | 300 | 4 |
| Кислота акрилова | 5 | 3 |
| Кислота валеріанова | 5 | 3 |
| Кислота капронова | 5 | 3 |
| Кислота масляна | 10 | 3 |
| Кислота мурашина+ | 1 | 2 |
| Кислота пропіонова | 20 | 4 |
| Кислота оцтова+ | 5 | 3 |
| Ксилол | 50 | 3 |
| Кетони (в перерахунку на метил етилкетон) | 200 | 4 |
| Озон | 0,1 | 1 |
| Спирт бутиловий | 10 | 3 |
| Спирт н-октиловий | 10 | 3 |
| Спирт пропіловий | 10 | 3 |
| Толуол | 50 | 3 |
| Трикрезилфосфат, який містить понад | ||
| 3 % ортоізомерів+ | 0,1 | 1 |
| Трикрезилфосфат, який містить менше | ||
| 3 % ортоізомерів+ | 0,5 | 2 |
| Оксид вуглецю | 20 | 4 |
| Вуглеводні алифостичні, насичені | ||
| С1 – С10 (в перерахунку на С) | 300 | 4 |
| Фенол+ | 0,3 | 2 |
| Формальдегід+ | 0,5 | 2 |
Примітка. Знак "+" означає, що речовина небезпечна при надходженні крізь шкіру.
Для відбору проб повітря використовують універсальний газоаналізатор, за допомогою якого, використовуючи різні індикаторні порошки, швидко визначають концентрації ряду токсичних речовин: сірководню, хлору, аміаку, двооксиду азоту, пари бензину, бензолу, толуолу, ксилолу, етилового ефіру і т. ін.
Якщо в повітрі буде виявлено наявність токсичних речовин (ртуті, ціаністих сполук та ін.) вживають термінові заходи: включають аварійну вентиляцію, здійснюють нейтралізацію забрудненої ділянки, застосовують засоби індивідуального захисту і т. ін. У цьому випадку користуються індикаційними методами аналізу, за допомогою яких можна швидко виконувати якісні визначення. Наприклад, наявність у повітрі сірководню навіть у незначних кількостях (сліди) можна швидко визначити за допомогою паперу, попередньо насиченого оцтовокислим свинцем, який при цьому чорніє.
Причинами виробничих отруєнь є різні дефекти технологічних процесів, устаткування, санітарно-технічних пристроїв і засобів індивідуального захисту, порушення правил особистої гігієни і вимог безпеки праці.
Заходи із убезпечення праці при контакті зі шкідливими речовинами передбачають:
• заміну шкідливих речовин у виробництві найменш шкідливими, способів сухої переробки матеріалів, які виділяють пил, — мокрою;
• випуск кінцевих продуктів у формах, що не виділяють пилу;
• заміну нагрівання електричним, твердого і рідкого палива — газоподібним;
• обмеження вмісту домішок шкідливих речовин у вихідних і кінцевих продуктах;
• застосування прогресивної технології виробництва (замкнутий цикл, автоматизація, комплексна механізація, дистанційне управління, безперервність процесів виробництва, автоматизований контроль процесів і операцій), яка виключає контакт людини зі шкідливими речовинами;
• вибір відповідного виробничого обладнання і комунікацій, які не допускають виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони в кількостях, що перевищують ГДК за нормального проведення технологічного процесу, а також правильної експлуатації санітарно-технічного устаткування і пристроїв опалення, вентиляції, водопроводу і каналізації; раціональне планування промислових майданчиків, будівель і приміщень; застосування спеціальних систем з уловлювання і утилізації шкідливих речовин, рекуперацію шкідливих речовин і очищення від них технологічних викидів, нейтралізацію відходів виробництва, промивальних і стічних вод; застосування засобів дегазації, активних і пасивних засобів запобігання вибухам; контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони відповідно до вимог стандартів;
• введення в стандарти або технічні умови на сировину, продукти і матеріали токсикологічних характеристик шкідливих речовин;
• введення даних токсикологічних характеристик шкідливих речовин у технологічні регламенти;
• застосування засобів індивідуального захисту працівників;
• спеціальну підготовку та інструктаж обслуги;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості впливу токсичних речовин на організм людини“ на сторінці 2. Приємного читання.
