Розділ «ТЕМА 2. РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ»

Головний аудитор — аудитор, який несе відповідальність за складання висновку про фінансові звіти суб'єкта господарювання, коли ці фінансові звіти включають фінансову інформацію про один чи кілька компонентів, перевірених іншим аудитором.

Група із завдання — весь персонал, що виконує завдання, включно з експертами, найнятими фірмою у зв'язку із цим завданням.

Економічна інформація — сукупність відомостей, що відображають економічні процеси. Джерелами інформації є виробничі процеси, процеси обігу матеріальних цінностей, коштів, товарних, фінансових та трудових ресурсів тощо.

Етика — норми поведінки, сукупність загальноприйнятих моральних правил, вимоги, які людина ставить перед собою або яких вимагає суспільство у певному середовищі, соціальній групі населення.

Значний ризик (Significant risk) — ідентифікований та оцінений ризик суттєвого викривлення, що, за судженням аудитора, потребує спеціального розгляду аудитором.

Іноземне підприємство — підприємство, в статутному фонді (капіталі) якого іноземна інвестиція становить сто відсотків.

Інший аудитор — аудитор (окрім головного аудитора), який несе відповідальність за складання висновку про фінансову інформацію компонента суб'єкта господарювання, і цей висновок входить до складу фінансових звітів, перевірених головним аудитором.

Кодекс етики професійних бухгалтерів (КЕПБ) (згідно з КЕПБ) — основа для етичних вимог (кодексу етики, детальних правил, рекомендацій, норм поведінки) до професіональних бухгалтерів у кожній країні; збірка правил та положень, якими, за законодавством України, необхідно користуватись при оцінці професійної етики аудитора.

Комерційна таємниця — право суб'єктів підприємницької діяльності не розголошувати, зберігати в таємниці відомості про власну діяльність чи діяльність з участю інших компаньйонів (виробнича, наукова, торговельна, фінансова та інша діяльність), якщо ці відомості можуть нанести фінансові, матеріальні чи моральні збитки.

Конфлікт — суперечливість у поглядах і відношеннях, зіткнення протилежних інтересів, гостра суперечка або це відсутність згоди і непоступливість між двома або більшою кількістю сторін, коли кожна з них визнає і відстоює лише свою позицію.

Мале підприємство (Smaller entity) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — суб'єкт господарювання, якому зазвичай властиві такі якісні характеристики:

а) володіння та управління зосереджено у невеликої кількості осіб (часто в руках однієї особи; це може бути фізична особа або інше підприємство, у власності якого перебуває суб'єкт господарювання, за умови, що власник демонструє відповідні якісні характеристики), а також:

б) одна або кілька з таких характеристик: і) прості та нескладні операції;

іі) спрощена система ведення обліку;

iii) незначна кількість напрямів економічної діяльності та мала кількість продукції за кожним із них;

iv) обмежена кількість засобів внутрішнього контролю;

v) небагато рівнів управлінського персоналу з повноваженнями щодо широкого кола засобів контролю; або

vi) нечисленний персонал з широким колом обов'язків для багатьох працівників.

Ці якісні характеристики не є вичерпними, вони притаманні не тільки малим підприємствам, а малі підприємства, в свою чергу, не обов'язково мають демонструвати всі наведені характеристики.

Малого підприємництва суб'єкти (згідно з п. 3 cm. 55 Господарського кодексу України) — фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи — підприємці та юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.