Розділ «МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ»

Зобов'язання (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зовнішній аудит — перевірка, яка здебільшого проводиться аудиторською фірмою (аудитором-підприємцем) за договором із підприємством-замовником про виконання незалежної експертизи фінансово-господарської діяльності й розробку пропозицій щодо фінансової стратегії та підвищення ефективності господарювання. Зовнішній аудитор може скористатися результатами внутрішнього аудиту, але спочатку йому необхідно переконатися в їхній неупередженості, чинності та правдивості.

Капітал — див. Власний капітал.

Контроль (фр. control — список, який ведеться у двох примірниках; повторне повернення до раніше розглянутого, його перевірка) — перевірка виконання тих чи інших господарських рішень з метою встановлення їхньої законності й економічної доцільності.

Коригування і санація — розробка за результатами проведеного аудиту на прохання клієнта рекомендацій щодо виправлення виявлених ним помилок та уникнення зловживань. Аудитор може дати рекомендації щодо санації та відновлення бухгалтерської документації, організації бухгалтерського обліку тощо, але безпосередньо він не бере участі у виправленні помилок і проведенні санації.

На дотримання нормативних вимог та відповідності діяльності аудит — визначення дотримання клієнтом, аудит якого проводиться, процедур і правил, встановлених для нього, та з'ясування, чи відповідає його діяльність статутній (використання ставок заробітної плати, умов договорів із кредиторами та позичальниками, процедур ведення обліку загалом тощо). В окремих підрозділах складність проведення цього виду аудиту значно зростає, якщо їхня діяльність регулюється великою кількістю різноманітних, часто змінюваних та доповнюваних нормативних актів.

Національна практика (аудиту) — сукупність рекомендацій з аудиту, які не мають статусу стандартів, визначені регулювальним органом на національному рівні і, як правило, застосовуються аудиторами при проведенні аудиторської перевірки, огляду, завдання з надання впевненості або наданні супутніх послуг.

Необоротні активи (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — всі активи, що не є оборотними; активи, строк використання яких перевищує 12 місяців або один операційний цикл та які переносять свою вартість на собівартість виготовленої продукції (проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг) частинами шляхом нарахування амортизації (зносу): будівлі, споруди, транспортні засоби, офісне обладнання, оргтехніка, гудвіл тощо.

Об'єкти аудиту — окремі господарські засоби, джерела їх формування та господарські процеси, сукупність яких характеризує виробничу і фінансово-господарську підприємства й окремих посадових осіб за відповідний період.

Обов'язковий аудит — аудит, який проводиться відповідно до закону, тобто підприємство-замовник зобов'язане запрошувати аудитора для перевірки фінансово-господарської діяльності. Закон України "Про аудиторську діяльність" встановив перелік підприємств, обсяг і порядок здійснення обов'язкового аудиту.

Оборотні активи (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу; активи, строк використання яких менше 12 місяців або один операційний цикл та які переносять свою вартість на собівартість виготовленої продукції (проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг) повністю за визначений вище період (тобто споживаються повністю): сировина і матеріали, паливо, запасні частини, готова продукція, товари, грошові кошти, короткострокова дебіторська заборгованість тощо.

Огляд (щодо контрою якості) (Review (in relation to quality control) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — оцінка якості виконаної роботи та висновків, яких дійшли інші особи.

Оперативний контроль і аналіз — проведення оперативного аудиту й аналізу безпосередньо в процесі господарської діяльності клієнта з метою запобігання помилкам, вибору оптимальних варіантів управлінських рішень без безпосереднього втручання аудитора.

Операційний аудит (управлінський аудит) — аудит результатів або вивчення операцій компанії з метою формулювання рекомендації щодо економічного використання ресурсів та ефективного досягнення цілей. Мета операційного аудиту — допомогти керівникам у виконанні їхніх обов'язків, результатом чого може бути підвищення рентабельності діяльності тощо.

Пасиви — капітал (власний капітал) та зобов'язання.

Первинний аудит — аудит, який здійснюється аудиторською фірмою чи приватним підприємцем-аудитором на даному суб'єкті господарювання вперше.

Передумови для проведення аудиту (Preconditions for an audit) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — застосування управлінським персоналом прийнятої концептуальної основи фінансової звітності при складанні фінансової звітності та згода управлінського персоналу і за потреби тих, кого наділено найвищими повноваженнями, на умови проведення аудиту.

Періодичний (повторюваний) аудит — аудит, який здійснюється на даному суб'єкті господарювання аудиторською фірмою (приватним підприємцем-аудитором) за повторюваних договірних відносин.

Предмет аудиту — процеси та явища, які відображені документально і пов'язані з господарською діяльністю підприємств, при цьому межі аудиторського дослідження визначаються його метою.

Прибуток (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.