Таблиця 1.1. Класифікація об'єктів аудиту за видами
Групи | Об'єкти |
За об'єктами обліку | |
Ресурси і джерела їх формування | майно підприємства — активи (необоротні й оборотні) та джерела формування майна — пасиви (капітал й зобов'язання) за конкретними складовими: грошові кошти, виробничі запаси, основні засоби, власний капітал, довгострокові та поточні зобов'язання тощо, як в цілому, так і за видами (наприклад: грошові кошти в касі, грошові кошти на поточному рахунку в банку, інші грошові кошти тощо) |
господарські процеси | постачання, виробництва, реалізації |
економічні результати діяльності | собівартість, продуктивність праці, доходи, витрати, фінансові результати, прибуток, збиток тощо |
За об'єктами управління | |
організаційні форми управління | організаційна структура виробництва, структура апарату управління тощо |
методи управління | система мотивації праці тощо |
функції управління | внутрішній аудит, облік за видами, аналіз за видами, планування тощо |
Крім того всі об'єкти аудиту доцільно розглянути з іншої сторони щодо їх використання, сфери діяльності, складності тощо, поданої на рис 1.2.
Рис. 1.2. Групування об'єктів аудиту за різними ознаками (крім групування за видами)
Визначивши, що відноситься до об'єктів аудиту, необхідно з'ясувати, хто є суб'єктами аудиту, інакше — хто саме здійснює аудиторські перевірки.
Відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" [25] суб'єктами аудиту в Україні можуть бути фізичні особи-аудитори та їх організації (аудиторські фірми).
6. Місце аудиту в системі фінансово-господарського контролю
Термінологічний словник за Темою 1
Активи (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Аудит (згідно зі ст. 3 Закону України "Про аудиторську діяльність") — перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.
Аудит — незалежна експертиза фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників.
Аудит, що базується на ризику — аудит, коли перевірка може відбуватися вибірково, виходячи з умов роботи підприємства, як правило — вузьких місць (критичних точок) у його діяльності.
Аудитор (Auditor) (згідно з Глосарієм Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — термін аудитор вживається для зазначення особи чи осіб, які проводять аудит, як правило, партнер із завдання або інші члени аудиторської групи із завданням чи залежно від обставин фірми. У разі, якщо МСА прямо передбачають, що вимога або відповідальність виконуватиметься партнером із завдання, вживають термін "партнер із завдання", а не "аудитор", Термін "партнер із завдання" і "фірма" слід розуміти як такі, що означають їхні еквіваленти у державному секторі, якщо це доречно.
Аудиторська палата України (АІГУ) — незалежний самостійний орган, створений шляхом делегування членів від спілки аудиторів України та державних установ і відомств для забезпечення аудиторської діяльності в Україні; він існує на засадах самоврядування і є юридичною особою.
Аудиторський висновок — висновок, наданий в результаті незалежної аудиторської перевірки фінансової інформації (для узгодження норм редакції МСА 2010 року та Закону України "Про аудиторську діяльність" згідно з Рішенням АПУ від 26 січня 2012 р. № 245/13 цей документ має подвійну назву "аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора)").
Аудиторський ризик (Audit risk) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку в разі, якщо фінансова звітність суттєво викривлена. Аудиторський ризик є функцією ризиків суттєвого викривлення та ризику невиявлення.
Аудиторські докази (Audit evidence) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — інформація, яку використовує аудитор під час формулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторська думка. До аудиторських доказів належить інформація, що міститься в облікових записах, які є основою для фінансової звітності, та інша інформація.
Витрати (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Власний капітал (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
Внутрішні аудитори (Internal auditors) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — особи, обов'язком яких є виконання функцій внутрішнього аудиту. Внутрішні аудитори можуть працювати у структурному підрозділі внутрішнього аудиту або подібному підрозділі.
Внутрішній аудит — незалежна діяльність в середині самого підприємства з боку перевірки й оцінки його роботи, визначення платоспроможності та запобігання банкрутству. За внутрішній аудит відповідає саме підприємство або один з його відділів. Мета внутрішнього аудиту — удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення і мобілізація резервів його зростання тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аудит» автора Жидеєва Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ“ на сторінці 5. Приємного читання.