Розділ «МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ»

- надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу, права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.

4. Види аудиту та їхні особливості

У зв'язку із тим, що поняття "аудит" у сучасному світі часто використовується для характеристики діяльності з незалежної перевірки будь-яких процесів чи явищ, тому й видів аудиту зараз визначається декілька. Частина авторів називає їх типами аудиту, деякі фахівці розглядають тільки одну-дві класифікаційних ознаки, окремі науковці визначають їх до десяти.

Рис. 1.1. узагальнює існуючі класифікації аудиту за п'ятьма критеріями (ознаками).

Так, аудит в Україні поділяється на обов'язковий і добровільний відповідно до п. 8 Закону України "Про аудиторську діяльність" [25] та інших нормативно-правових актів за рішенням суду, арбітражу чи слідчих органів.

У зв'язку із цим обов'язковий аудит інакше можна назвати регламентованим, так як його проведення обумовлено (регламентується) законодавчими актами, в яких визначено категорії підприємств, що подають звіт (висновок) незалежного аудитора про фінансово-господарську

Рис. 1.1. Класифікація видів аудиту

діяльність та фінансовий стан у відповідні інстанції (перед поданням річної звітності до органів, що справляють податки і збори, при отриманні банківського кредиту, перед емісією цінних паперів тощо). Мета обов'язкового аудиту — захистити інтереси держави, можливих кредиторів та інвесторів від навмисного перекручення (викривлення) показників фінансової звітності суб'єктів господарювання.

Добровільний аудит проводиться з ініціативи самого суб'єкта господарювання аудиторськими фірмами (аудиторами) незалежно від того, чи передбачена (регламентована) така перевірка законом. Метою цього виду аудиту можуть бути: з'ясування стану фінансової звітності підприємства та її показників, здійснення контролю за роботою обліково-фінансового апарату, аналіз стану бухгалтерського обліку в цілому та окремих його розділів тощо.

Залежно від того, ким безпосередньо здійснюється аудиторська перевірка та надаються супутні послуги, аудит прийнято поділяти на зовнішній і внутрішній.

Необхідно зауважити, що Теми 1-11 дисципліни "Аудит" розглядають підходи та методику саме зовнішнього аудиту. Внутрішньому аудиту присвячено Теми 12-14, які за відповідними спільними питаннями базуються на матеріалах щодо діяльності аудиторських фірм та приватних підприємців-аудиторів, тобто — аудиту зовнішнього. Так, у методах та процедурах означені види аудиту не мають істотних відмінностей, однак вони відрізняються за суб'єктами та об'єктами перевірки, за метою та характером діяльності, внутрішній і зовнішній аудитори керуються різними основними нормативними законодавчими актами та складають різні види підсумкових документів за результатами перевірки тощо.

Так, внутрішній аудит повинен забезпечувати адекватність управління політиці підприємства на всіх його рівнях (в т.ч. і в обліку), високу конкурентоспроможність і прибутковість підвідомчих одиниць, достовірність і точність обліку, полегшувати проведення зовнішнього аудиту тощо.

У своєму розвитку внутрішній аудит пройшов шлях від детальних перевірок (які подібні до ревізій товарно-матеріальних цінностей, що здійснювались у СРСР державою для всіх підприємств і які зараз проводяться вищестоящими органами до підпорядкованих суб'єктів господарювання) та суцільного контролю документів із простою фіксацією відхилень до надання відповідної експертно-аналітичної оцінки.

Внутрішній аудит може виконувати наступні завдання:

- аналіз системи обліку та внутрішнього контролю;

- вивчення бухгалтерської оперативної інформації (за окремими статтями);

- вивчення економічної ефективності управлінських рішень на різних рівнях господарювання;

- аналіз адекватності політики у сфері менеджменту;

- оцінка якості інформації;

- розробка проектів управлінських рішень;