Розділ «ТЕМА 9. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ»

для виконання завдань з обов'язкового аудиту за періоди, що починаються з 01.01.2013 р. та/або пізніше та для виконання всіх завдань із надання впевненості за періоди, що починаються з 01.01.2015 р. та/або пізніше, аудиторські фірми та аудитори зобов'язані отримати підтвердження АПУ відповідності системи контролю якості аудиторських послуг вимогам ПНПКЯ 1 "Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг".

Таким чином можна визначити, що з боку АПУ здійснюються два види перевірок:

- планові — не менш ніж один раз у 5 років;

- позапланові — за зверненнями громадян, юридичних осіб зі скаргами та претензіями.

Однак, згідно з п.п. 48 та Д64-Д68 МСКЯ1 [13] незалежна програма зовнішніх перевірок не може замінити власну внутрішню програму моніторингу фірми.

4. Контроль якості проведення аудиту замовником аудиту та теперішнім аудитором до попереднього

Крім розглянутих у попередньому питанні зовнішніх видів контролю, які здійснюються, як правило, з боку АПУ, в аудиторській діяльності застосовуються й інші їх види:

- контроль замовника аудиту;

- контроль теперішнього аудитора до роботи попереднього чи іншого аудитора.

Замовник проведення аудиту може впливати на якість роботи аудитора чи аудиторської фірми при неякісному проведені аудиту, при запропонуванні низки невірних рекомендацій щодо діяльності підприємства, невірно проведеної оцінки його фінансового стану, що в подальшому може вплинути на фінансовий стан підприємства.

За негативними результатами такого контролю, клієнт (замовник) аудиту має право:

- відмовитись від співпраці з конкретною аудиторською фірмою;

- подати позов до суду на аудиторську фірму з вимогою відшкодувати завдані збитки;

- подати інформацію до Дисциплінарної комісії АПУ про неналежне виконання аудиторами своїх обов'язків.

При проведені аудиту економічного суб'єкта господарювання, показники фінансової звітності якого включають показники одного або декількох підрозділів, аудит яких проводився іншими аудиторами чи фірмами, теперішня аудиторська фірма повинна оцінити якість проведеного аудиту та вплив інформації на фінансову звітність економічного суб'єкта.

Порядок документального оформлення процедури замовлення аудиту за подібних обставин було розглянуто у питанні 3 Теми 5 Модулю І, у зв'язку із чим на розгляді даного питання зупинятися тут не будемо.

Необхідно лише наголосити, що теперішня аудиторська фірма повинна повідомити іншу (попередню) аудиторську фірму про намір використовувати результати роботи останньої при проведені аудиту фінансової звітності економічного суб'єкта в цілому.

При необхідності, теперішня аудиторська фірма має право ознайомитись з роботою іншого аудитора чи аудиторської фірми, що може бути здійснена у вигляді обговорення використання аудиторських процедур іншою фірмою при підтверджені показників фінансової звітності окремого підрозділу, їх вивчення та ознайомлення з робочою документацією, пов'язаною з роботою певного підрозділу. Вибір форми, обсягів і порядку проведення ознайомлення залежить від оцінки компетентності та якості роботи іншого аудитора та досвіду співробітництва з ним. Якщо при проведені аудиту основна (теперішня) аудиторська фірма може виявити факти, що могли мати вплив на фінансові результати економічного суб'єкта в цілому, то теперішня аудиторська фірма повинна повідомити керівництво та власників економічного суб'єкта.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про аудиторську діяльність" [25] та Положення про Дисциплінарну комісію АПУ (затверджено Рішенням АПУ № 176/9.2 від 26.04.07 р.) визначено основні завдання цієї Комісії щодо розгляду матеріалів дисциплінарного впровадження за фактами порушення аудиторами чи аудиторськими фірмами вимог Закону України "Про аудиторську діяльність", стандартів аудиту [13], КЕПБ [5] та прийняття рішень, спрямованих на запобігання в аудиторській практиці порушень професійних і законодавчих вимог щодо здійснення аудиторської діяльності та її якості (більш детально відповідальність аудиторів та аудиторських фірм див. питання 2 Теми 10 Модуля III).

5. Подальші події