Розділ «Підтема 7.8. АУДИТ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ»

Пенсійний фонд України (Пенсійний фонд) — орган, уповноважений відповідно до Закону № 2464-УІ вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Пеня (згідно з Податковим кодексом України) — сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Платники податків (згідно з Податковим кодексом України) — фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції) що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Погашення податкового боргу (згідно з Податковим кодексом України) — зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Податок (згідно з Податковим кодексом України) — обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Податкова вимога (згідно з Податковим кодексом України) — письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податкова декларація, розрахунок (згідно з Податковим кодексом України) — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Податкова різниця (згідно з Податковим кодексом України) — різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов'язань за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, та доходами і витратами, визначеними згідно з розділом цього Кодексу.

Податкове зобов'язання (згідно з Податковим кодексом України) — сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податкове зобов'язання (згідно з та для цілей розділу V Податкового кодексу України) — загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Податкове повідомлення-рішення (згідно з Податковим кодексом України) — письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податковий борг (згідно з Податковим кодексом України) — сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий кредит (згідно з Податковим кодексом України) — сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом v цього Кодексу.

Податковий період (згідно з Податковим кодексом України) — встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.

Податкова пільга (згідно з Податковим кодексом України) — передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 ПКУ (благодійні організації, інвалідів, пенсіонерів тощо).

Податок на додану вартість (згідно з Податковим кодексом України) — непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податок на доходи фізичних осіб — прямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України.

Податок на прибуток підприємств — прямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу III Податкового кодексу України.

Позика (згідно з Податковим кодексом України) — грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Посадовий оклад — норма оплати праці керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців за місяць; встановлюється в тому ж порядку, що й тарифні ставки робітників.