Розділ «Підтема 7.8. АУДИТ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ»

Посвідчення застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (посвідчення застрахованої особи) — спеціальний документ у вигляді електронної смарт-картки з візуальними персоніфікованими ознаками, який забезпечує документування, збереження і використання індивідуальної інформації про набуті застрахованою особою права у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, на якому може зберігатися інша інформація для забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання коштів та послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Поточна заборгованість за розрахунками — поточна заборгованість з одержаних авансів, за розрахунками: з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків.

Поточні виплати працівнику (згідно з П(С)БО 26 "Виплати працівникам") — виплати працівнику (окрім виплат при звільненні та виплат інструментами власного капіталу підприємства), які підлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти місяців по закінченні місяця, у якому працівник виконував відповідну роботу.

Поточні зобов'язання (короткострокові) (згідно з П(С)БО 11 "Зобов'язання") — зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу; як правило, це зобов'язання за податками, заробітною платою, перед кредиторами (постачальниками) тощо.

Працівник (згідно з Податковим кодексом України) — фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Примусове стягнення — звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Проценти (згідно з Податковим кодексом України) — дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

Робота, виконана працівником, (згідно з П(С)БО "Виплати працівникам") — виконання обов'язків працівником відповідно до угоди з підприємством.

Роботодавець (згідно з Податковим кодексом України) — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або само-зайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Середньооблікова кількість працівників (згідно з Податковим кодексом України) — кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і осіб, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Ставка податку (згідно з Податковим кодексом України) — розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.

Страхові кошти — кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного внеску та надходжень від фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються відповідно до закону.

Страхувальники — роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону 2464-VI зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Строк сплати податку та збору (згідно з Податковим кодексом України) — період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Тарифна заробітна плата — розмір заробітної плати, нарахованої працівникові, зважаючи на його кваліфікацію, за виконаний обсяг робіт певної складності або відроблений час та обчисленої за тарифними ставками відповідних розрядів тарифної сітки без урахування премій, доплат, надбавок та інших виплат.

Тарифна ставка — елемент тарифної сітки, який визначає годинний (денний або місячний) розмір оплати праці залежно від складності виконуваних робіт або кваліфікації працівника (присвоєного йому тарифного розряду). Як правило, встановлюють денну або погодинну тарифну ставку в твердій сумі. Першу визначають у розрахунку на 8-годинний робочий день при нормальній тривалості робочого часу або, відповідно, на робочий день меншої тривалості при скороченій тривалості робочого часу. На госпрозрахункових підприємствах тарифні ставки регулюються колективними договорами, а в установах, що фінансуються з бюджету, їх визначають відповідні органи виконавчої влади.

Тарифний розряд — елемент тарифної сітки, що характеризує складність виконуваних робіт і рівень кваліфікації працівника, здатного виконувати роботу певної складності.

Тимчасова різниця — різниця між оцінкою активу або оцінкою зобов'язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно.

Товарний кредит (згідно з Податковим кодексом України) — товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Штрафна санкція (штраф) — плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.