РОЗДІЛ 9. АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК ТА ІНШІ ПІДСУМКОВІ ДОКУМЕНТИ

9.1. Заключний огляд фінансової звітності

Згідно з МСА 200 "Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів" мета аудиту фінансових звітів полягає в наданні аудиторові можливості висловити свою думку стосовно того, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності. Фінансові звіти в цілому повинні бути вільні від суттєвих викривлень, спричинених шахрайством або помилкою.

Ось чому повторно перевіряються ті господарські операції, котрі мали визначені викривлення. Ці неточності могли трансформуватися в дані фінансової звітності.

При додатковій перевірці необхідно з'ясувати чи вся фінансова інформація відображена:

* у повному обсязі;

* правильно внесеними змінами після перевірки;

* санкціоновано.

Вся інформація, яка отримана при заключному огляді фінансової звітності повинна бути підтверджена управлінським персоналом. Як вказано в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" після складання балансу Ще перед перевіркою аудитом можуть бути події, які відбуваються між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, яка вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

При установленні аудитором фактів викривлення фінансової звітності, він рекомендує внести відповідні корективи. Коригування активів та зобов'язань здійснюється шляхом сторнування або додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій при заключному огляді фінансової звітності.

9.2. Концепція функціонуючого підприємства

9.3. Відповідальність та дії аудитора до і після підписання аудиторського висновку

Існують такі основні подальші події, які сприятливо або несприятливо впливають на вид аудиторського висновку: події, котрі забезпечують подальше підтвердження умов, котрі існували на дату підписання аудиторського висновку, події, котрі відображають нові умови, які наступають після дати складання аудиторського висновку.

Аудитор повинен виконати усі процедури перевірки для отримання свідчення того, що всі подальші події до дати підписання аудиторського висновку, котрі повинні були потрапити у звітність підприємства, були ним своєчасно виявлені і проаналізовані.

Аудитор при цьому використовує такі процедури, котрі використовує стосовно угод, завершення яких відбувається після закінчення звітного періоду, необхідні для отримання аудитором впевненості в тому, що фінансова звітність достовірна.

Для розкриття подальших подій, які могли вплинути на бухгалтерський баланс аудитор застосовує процедури, котрі можуть включати:

o ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорів, контролюючих і виконавчих комітетів, які відбулися після закінчення звітного періоду, але до моменту оприлюднення звітності підприємства;

o огляд останніх фінансових оперативних завдань клієнта, фінансових планів, кошторисів витрат, прогнозів прибутку, звітів керівництва і інших внутрішніх документів підприємства;

o отримання інформації від юристів клієнта щодо вирішення питань по пред'явлених претензіях та позиваннях;

o опитування керівництва клієнта стосовно виникнення у нього нових обставин, надання клієнтом гарантій, залучення клієнтом заємних коштів;