o отримання інформації про здійснений продаж активів;
o отримання інформації стосовно поточного стану обліку та суттєві зміни в тих розділах, де існують ризики;
o отримання фактів, що ставлять під сумнів відповідність облікової політики.
Коли аудитору стає відомо про подальші події, котрі істотно впливають на фінансову звітність клієнта, він повинен визначити, чи враховані такі випадки певним чином і чи розкриті вони в звітності підприємства.
Після дати підписання аудиторського висновку аудитор не несе відповідальності за виконання процедур перевірки або складання запиту стосовно фінансової звітності. Відповідальність за інформування подальших подій, які впливають на достовірність звітності, протягом періоду після дати підписання аудиторського висновку і до дати публікації фінансової звітності повністю лежить на керівництві клієнта.
У період, коли після дати підписання аудиторського висновку і до офіційного оприлюднення фінансової звітності аудитору стає відомо про факт, котрий може суттєво вплинути на фінансову звітність клієнта, він вирішує питання про можливість внесення поправок до фінансової звітності і аудиторського висновку. Аудитор повинен внести поправки в результати процедур аудиторської перевірки стосовно існуючої ситуації на той момент, коли керівництво вносить зміни в фінансову звітність підприємства.
Аудитор повинен підготувати висновок, який відрізняється від позитивного, якщо керівництво клієнта не вносить виправлення в фінансову звітність, а аудитор вважає це за необхідне, та аудиторський висновок ще не передавався клієнтові.
Якщо аудиторський висновок передано клієнтові, аудитор повинен повідомити про це керівництво клієнта, яке відповідає за оприлюднення звітності або її публікацію, про недопустимість публікації звітності без відповідного коригування коли фінансовий звіт все-таки випущений без внесення змін, аудитор повинен вжити заходів для інформування про це користувачів фінансової звітності стосовно наявності свого діючого і дійсного аудиторського висновку. Прийняття рішення про такі дії буде залежати від правової підтримки аудитора і рекомендацій юриста.
9.4. Запит відповіді від адміністрації
Аудитор повинен отримати від адміністрації підприємства інформацію, яка необхідна для уточнення його думки про достовірність фінансової звітності. Аудитору необхідно отримати докази того, що керівництво підприємства, яке перевіряється знає відповідальність за надання аудитору достовірної фінансової звітності.
Письмова інформація від адміністрації може бути в одній з наступних форм:
o лист, підписаний керівництвом клієнта;
o документ, підготовлений аудитором;
o копія протоколу засідання ради директорів або правління підприємства чи завірена копія звіту підприємства.
В письмових доказах підприємство вказує про достовірність всіх суттєвих аспектів фінансової звітності, з припущенням того, що жодних інших доказів, цілком напевно, не існує.
При отриманні документальної інформації від керівництва можна обмежитися інформацією, визнаною аудитором, суттєвою для звітності підприємства.
Аудитор під час перевірки може отримати безліч інформації від керівництва підприємства. Вона може надаватися як за власним бажанням керівництва, так і на вимогу аудитора. Якщо така інформація стосується суттєвих позицій фінансової звітності підприємства, від аудитора вимагається:
- отримати перевірені докази з внутрішніх джерел інформації підприємства або із зовнішніх;
- оцінити зрозумілість та відповідність даних, наданих керівництвом клієнта та зіставити їх з іншими аудиторськими доказами та іншою інформацією, яка отримана від керівництва підприємства;
- вирішити, які особи в достатній мірі можуть пояснити зміст інформації, що надають.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аудит: організація і методика» автора Огійчук М.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 9. АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК ТА ІНШІ ПІДСУМКОВІ ДОКУМЕНТИ“ на сторінці 2. Приємного читання.