РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ І ПРЕДМЕТ АУДИТУ

1.1. Суть, мета організації та функції аудиту

Становлення капіталізму і концентрація виробничих сил у Європі та Америці призвели до поглиблення ринкових відносин. За таких умов швидко відбувається розвиток економічних законів.

У нашому суспільстві економічні закони відображають сутність економічних та виробничих відносин, найбільш загальні об'єктивні зв'язки і залежність між явищами, що виникають у житті суспільства, головним чином, у сфері виробництва, розподілу та обміну виробничих благ. Вони виникають і розвиваються тільки в процесі виробничої діяльності людей. Люди ж у процесі цієї діяльності здійснюють певний вплив на економічні закони, вивчаючи і пізнаючи їх. При цьому необхідно мати відповідні господарські апарати, контрольні органи, які мають широкі можливості спрямовувати економічні закони на службу суспільству За таких умов контрольний апарат дає можливість пізнати реальний хід розвитку окремих підприємств, накопичити суму знань з виявлення цих дій, більш ефективно використовувати виробничі сили.

Люди, і суспільство в цілому, беруть участь у процесі виробництва, вони повинні, таким чином, вивчати ці процеси і впливати на них шляхом покращення якості роботи, підвищення продуктивності праці, регулювання процесу формування прибутку і його розподілу і цим самим підвищувати якісну сторону дії економічних законів.

У зв'язку з цим з'являються органи контролю, які мають функцію незалежного аудиту. Так, наприклад, закон про обов'язковий аудит у Великобританії був прийнятий у 1862 р., у Франції - у 1867 р., а у США - у 1937 р. У Росії було чотири спроби впровадження аудиту. Перша спроба - у 1717 р. та у 1720 р. при Петрі І.

Старі московські накази давно втратили чинність, і наприкінці 1717р. створюються колегії, так звані міністерства. Але лише у 1720 р. вони розпочинають роботу.

Декілька колегій керували фінансами - Камер-колегія (прибутки), Штатс-контор-колегія (витрати), ревізіон- колегія (контроль). Інші були покликані керувати економікою: Комерц-колегія (зовнішня торгівля), Берг- і Мануфактур-колегія (важка і легка промисловість). Справа була нова, людей не вистачало і організація колегій, налагодження їх роботи затяглося на довгі роки.

Далі було три спроби: у 1889 p., 1912 і 1929 pp. Але з різних причин усі спроби виявилися марними. Занадто сильним був сектор державного контролю. У наш час практично у всіх країнах світу з розвинутою ринковою економікою функціонує суспільний інститут дипломованих аудиторів з розвинутою організаційною та правовою інфраструктурою.

Аудит у перекладі з латинського audio - слухати. Аудит - це незалежний фінансовий контроль, який здійснюється незалежними спеціалістами.

Розвиток аудиту в Україні пов'язаний із становленням ринкових відносин і реформуванням власності, тобто акціонерних, орендних, спільних, кооперативних підприємств, комерційних банків і страхових компаній. Тому з метою захисту інтересів користувачів здійснюється незалежний фінансовий контроль - аудит.

Аудит починається з незалежної перевірки фінансової звітності та вираження думки аудитора щодо її достовірності, повноти і законності відображених господарських операцій. З розвитком ринкових відносин потреби щодо аудиторських послуг зростають, а отже, розширюються рамки тлумачення аудиту.

Законом України "Про аудиторську діяльність" дається таке визначення аудиту: аудит - це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про їх достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положенням (стандартам) бухгалтерського обліку або іншим правилам (внутрішнім положенням суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Перші аудиторські організації з'явилися в Україні наприкінці XX століття (акціонерне товариство "Інаудит") для контролю спільних підприємств, що могла здійснювати лише незалежна сторона - аудиторська організація.

Основними завданнями організації і методики аудиту є: вивчення організаційних засад аудиторської діяльності, її правового та інформаційного забезпечення; набуття методичних навичок аудиторської перевірки та оцінки стану підприємницької діяльності.

За 1994-1995 рр. обов'язковий аудит було проведено всіма суб'єктами підприємницької діяльності. Однак з 1996 р. обов'язковий аудит за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності передбачалося ввести для банків та фондових бірж, інвестиційних фондів, інвестиційних компаній, кредитних спілок, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній, інших небанківських фінансових установ. Відповідно до рішення Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 19.03.1997 р. з метою забезпечення повноти та достовірності бухгалтерської звітності відкритих акціонерних товариств і підприємств-емітентів облігацій, а також визначення їх реального фінансового стану затверджуються вимоги до аудиторських перевірок таких підприємств. Законом України "Про аудиторську діяльність" від 14.09.2006 р. перелік господарств, у яких проводиться обов'язковий аудит, був розширений.

Мета організації та методики аудиту полягає у формуванні системи теоретичних знань у галузі створення аудиторської фірми щодо проведення незалежної аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств та інших видів аудиторських послуг. Метою аудиту є також збір та обробка економіко-статистичного матеріалу, а також даних бухгалтерської звітності з метою складання аудиторського висновку про фінансовий стан підприємства.

У більш детальному плані перевіряють правомірність створення підприємства-клієнта, системи господарювання і управління, надійність системи внутрішнього контролю, ефективність системи бухгалтерського обліку, здійснення господарських процесів (заготівля, виробництво, реалізація), законність здійснення господарських операцій, правильність ведення поточного бухгалтерського обліку та складання облікових регістрів, повноту відображення всіх господарських операцій, наявність відображення активів підприємства, точність та об'єктивність зроблених облікових записів, належність відображених у фінансовій звітності активів та пасивів, дотримання підприємством-засновником облікової політики, правильність віднесення зроблених бухгалтерських записів до відповідного періоду, відповідність діяльності підприємства і ведення бухгалтерського обліку чинному законодавству, повноту отримання всієї необхідної інформації від підприємства, що перевіряється, зіставність показників фінансової (бухгалтерської) звітності з іншими показниками звітності (звіт директора, правління тощо). Крім цього, до завдань проведення аудиту належить висловлення незалежної думки аудитора про достовірність фінансової звітності з метою зіставлення аудиторського висновку.

До змісту організації і методики аудиту включають: об'єкти господарської діяльності, порядок організації аудиторських фірм, порядок організації фінансової звітності, організацію аудиторських послуг, організацію внутрішнього аудиту, методику перевірки установчих документів та облікової політики замовника, вивчення методик аудиту активів та пасивів підприємства і аналіз його фінансової звітності.

Проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг здійснюються аудиторами, аудиторськими фірмами, які набули права на здійснення аудиторської діяльності відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність". Крім того, загальні умови проведення аудиту та інших аудиторських послуг визначаються стандартами аудиту, які затверджені Аудиторською палатою України.